Sightseers

Мам? Ма?

Мам?

Мам? Мам?

Ма?

Ти в порядку?

Я тільки що згадувала Поппі.

Вона була мені другом.

О, ма. Я твій друг.

Ти не друг. Ти лише родич.

Мені 34 роки!

І я знайшла декого, хто подобається мені, а я подобаюсь йому,

і я їду у відпустку з ним.

Ти тікаєш

від своєї... вини!

Не роби з Поппі ікону, мамо.

В тебе завжди було гарне волосся, Тіна.

Пишне, так?

Так.

Я завжди любила твоє густе волосся, бо моє таке рідке.

Я думаю, що, можливо, кілька кінчиків січуться. Краще слідкуй за цим.

- Більше нічого не береш? - Ну,

- Можливо ще кілька рушників. - Ні, не тут.

Ти не казала мені, що твоя мама була художником.

Що?

Подивися.

Кріс, не йди туди.

- Чому ні? - Вийди. Кріс.

Що відбувається?

Я просто милувався вашою роботою, Керол. Це фантастика.

Я не пускаю нікого в мою кімнату.

Кріс тільки сказав, яка ти талановита, він так вважає, мам.

Це моє приватне святилище. Я не хочу, щоб хто-небудь бачив.

Ну, не дивлячись на твоє святилище, мам.

Так що я просто... Я залишу тебе, тож посидь, подивися на свої пензлики.

Я так буду сидіти тільки кілька хвилин.

- Добре. - Я могла б зробити чашку чаю.

- Я зробила тобі, мам. - Це добре.

- Я замкну двері. - Добре.

- Так? - Так.

Гаразд, мамо, до побачення.

Бувай.

- Гаразд? - Так.

Добре.

- Я завжди хотіла хлопця до себе в ліжко. - Ну ж бо.

- Ти? - Так. Мені ніколи не дозволяли.

Я завжди хотів бути в цьому ліжку.

- Це Джонті. - О, його ми покладемо туди.

- Мені подобається ця кімната. - Тобі?

- Угу. - Я ненавиджу її.

Чому?

Ну, добре, трохи подобається.

Говорить, якою ти була в дитинстві.

У той же час, якщо б усе це знищили, я була б цілком щаслива.

Отже, якою ти була у дитинстві?

- Нещасною. - Тобі не подобалась школа?

Я розумію, мені теж.

Яким ти був у школі, Кріс?

Мені нічого не подобалось. Я був ніби невидимий.

А як часи прищавого романтизму?

Ну, це проблема, так.

Все ще невидимий, га?

Ні, але краще б був.

Ох, я не думаю, що це безпечно їхати з ним.

Це безпечно!

Я знаю чимало людей, які набули дуже поганого досвіду в караванах.

Хто ж це?

Ну, Луіза.

Вона випала з нього, знаєш її?

Ох, я не знаю. Я думаю, ти їдеш дуже швидко з ним далеко дуже скоро.

Ти не знаєш добре його.

Схоже, ти... ти не довіряєш йому.

Ні.

Просто дай йому шанс.

Так, я б хотіла довідатись, для чого йому цей шанс.

- Гаразд, він зібрався. - Скільки наших речей він взяв?

Мам, він не взяв нічого твого. Не будь такою.

- Все добре, ух, зубна щітка? - Так.

- І губка? - Так.

- Парасолька? - Так.

- Ух, несесер? - Так.

- Що це? Що там? - Попурі.

І для чого воно? Нам не потрібне попурі.

Я не думаю, що зможу впоратися без попурі, Кріс.

Тобі доведеться дізнатись, що значить жіноча турбота за ці вихідні, Кріс.

Ага, саме на це я сподіваюсь.

О, Кріс. Не дивись на мої булки.

- Я не дивлюсь на твої булки. - Таки да.

Просто дивлюсь на все, що маячить в полі мого зору.

Міледі.

- До побачення, мамо. - Ти повертайся.

Я повернусь, мам, за тиждень.

Бувайте, ще побачимось, Керол.

Я поверну її, вам не варто хвилюватись.

Гей, я так розумію ви збираєте снігові кулі.

Ти не подобаєшся мені.

Ну що ж, гаразд, побачимось, потім.

Покажи мені свій світ, Кріс.

Ну, думаю почнемо з музею трамваїв Кріч.

- Чудово. - Душогуб.

То був нещасний випадок, мам.

Як і ти.

Не слухай її.

Це, ух, 32.99.

- Надзвичайно потужна м'ята. - Як ти міг?

А, проясняє мозок.

Поппі любила мінтс.

- Вона шаленіла від них. - Мінтни мене.

Міцно тримайтеся, будь ласка.

Отже, леді та джентльмени, це, ам.

...Один з близько 1200 трамвайних вагонів цього типу, тип E1,

...побудовано, ам, Радою Лондонського Графства

...починаючи з 1912.

З тих 1200 трамваїв лише два збереглися.

Знаєш, мобільність - ключ до особистих можливостей.

Саме тому я прихильних Аббі Оксфорд у вигляді каравана.

Я капітан своєї долі.

Пробачте мені, у вас впала обгортка.

Ваша обгортка.

Я кажу, упустили свою обгортку.

Бачиш? Бачила це?

Ти просто не очікувала побачити таке, еге ж?

Ні. Він свиня, Кріс.

Він свиня в одязі. Я не хочу руйнувати наше свято.

Таке ще можна чекати від погано вихованої дитини...

Але це клята доросла людина.

Йому, мабуть що, 35 чи біля того?

- Так, ти і не думав... - Поводиться так, що перед...

- Він приклад для наслідування для дітлахів... - Я розумію, це жахливо.

І це в такому місці, де... це наше історичне кляте місце.

- Я знаю. Шш. Знаю. - Я просто не можу...

Можливо, ти будеш почуватись краще, якщо візьмемо скон.

- Ні, ні. - Ти хочеш скон?

Ні! Воно не збережеться в віках

- якщо дрочери, як цей... - Тсс. Шш.

...використовуватимуть його як клятий туалет!

Тіна Рід до інформаційного центру відвідувачів.

Припини на мене шипіти. Це мене вкрай дратує.

Міс Тіна Рід, ваша мати на телефоні.

Я повинна йти і дізнатись в чому справа.

Так.

Зачекаєш тут чи сходиш кудись?

Я не зможу насолоджуватися музеєм, якщо ти в такому стані.

Мені тоді доведеться повернутися додому.

Кріс там, він дивиться на мене. Я не знаю...

Ну, немає! Я збираюсь...

Ну, я повернуся, мам, тому що я не можу залишити тебе в такому стані.

Гей, що сталось? О, годі, що там?

Що сталося?

- Що вона сказала? - Ми їдемо додому.

Чому? Що, через неї?

Шахта Блу Джон завтра. Музей олівця.

Я знаю, як ти хотіла побувати там.

Скористатись якимись знижками, якщо вийде. Вечеря вдвох-за-ціною-одного, як пощастить.

Вони дають їх на тиждень. Це зараз або ніколи.

Він просто крокував повз, Кріс, І це була не твоя вина.

Твоя правда, можливо.

Я просто так відчуваю втрату для його сім'ї, знаєш?

- Може, твоя мати була права. - В чому?

В усьому!

В усьому.

- Кріс... - Він... Музей Трамваїв занапащений тепер для мене.

Мінтни мене.

Що?

Ти чув. Мінтни мене.

"Дорога мама, я не вертаюсь додому.

Йоркшир - це чарівно. Зовсім не як ти завжди казала.

Вони посміхаються, і вони продають мені пасту з соусом.

"Ліжко в каравані досить коротке, але Кріс чуйний коханець.

"Сподіваюся, ти зможеш бути щасливою за мене. Люблю, Тіна".

Так, ну, у них залишилось тільки два місця.

Одне на Дінглі Делл і одне на болоті.

Хм, він їде на Дінглі Делл.

Кріс, я хочу Дінглі Делл.

Чортів Дінглі Делл буде моїм.

- Ми не можемо обійти? - Тримайся, я зроблю це.

- Давай обганяй його. Обганяй. - Ми зробимо це.

- Сюди. - Я зараз, просто зачекай, зачекай ...

- Просто обжени. - Добре! Тримайся.

О, Кріс! Не дивись на них, Кріс.

Ех, я просто...

Фак тобі!

Я кращий. Приїхали.

- Зараз, бачиш це? - Так.

Встромляй це туди Отвори там. Бачиш?

Навіщо?

Тобі не треба знати навіщо. Просто зроби.

- Так? - Маленький отвір.

Маленькі отвори.

Повертай так, щоб підійшло у ту дірочку.

- Та дірка... - Ні, я це зроблю.

- Добре. - Це якась кумедна вилка.

Ніколи не бачила такої.

Ось так.

- Я зробила. - Молодчина.

Я просто розібралася.

Кріс?

Що?

Це трохи моторошно, правда?

Так, припускаю, що так.

Я ж не знала, що це його вб'є, розумієш, Кріс?