To the Wonder

Народження.

Я відкриваю очі.

Я стікаю

у вічну ніч.

Спалах.

Я падаю в полум'я.

Ти приніс мене з тіні.

Ти підняв мене з землі.

Повернув мене до життя.

Про що вона мріє?

Наскільки затишно їй.

В любові.

Назавжди в спокої.

Ми піднімалися сходами...

до дива.

Це прилив.

Любов робить нас одним.

З двох...

Єдине.

Я в тобі.

Ти в мені.

Мамо?

Чому ти сумна?

Це не так.

Я ніколи не сподівалась знову відчути любов.

Я б пішла за нею куди завгодно.

Тетяно, подивись, яка вона мила.

Ти б хотіла мати молодшу сестричку?

- Скільки їй? - Три місяці.

Якщо я залишу тебе, тому що ти не хочеш на мені одружитися,

це означало б, що я не люблю тебе.

Я нічого не прошу.

Просто йти трохи нашим шляхом разом.

Не будь таким серйозним!

Розумієш,

він запитує, чи не хочеш ти переїхати і жити в США.

Моє солодке кохання.

Нарешті.

Моя надія.

Як я любив тебе.

То як давно ви тут?

Кілька місяців.

Вам подобається?

Подобається.

- У вас є діти? - У мене є дочка.

Їй 10.

Це важко

Бути матір'ю-одиначкою. Мої дівчата трохи менші,

але, можливо, зібратися разом було б цікаво для них.

В такому віці не так легко прилаштовуватись до змін.

Цей край такий спокійний.

Відкритий.

Заможний.

Якщо ти мене любиш,

то це все, що мені потрібно.

Ти мало говорив.

Але ти був неймовірно люблячим чоловіком.

Добре, що нам ще треба?

Там тонни всього-всякого. І тут дуже чисто.

Все тут таке красиве.

Подивіться, яке все чисте.

Чи збираєшся ти одружитися на ній?

У неї гарне волосся.

Гарні руки.

Ви можете розбагатіти разом.

Вона навіть може робити напої.

Це буде чудово. Ти будеш моїм вітчимом.

Що тут відбувається?

Ми проводимо дослідницькі роботи.

Дослідницькі роботи?

Ми хочемо переконатися, що немає токсинів.

Я взяв матеріал на моєму будинку.

Діти дивно поводились.

Іноді з'являється густа рідина,

виходить з тріщини у внутрішньому дворику.

Тут сусіди

почали шукати,

шукати покупців.

Так.

Звучить погано.

Звідси в лабораторію поїду...

...показав наявність свинцю і кадмію

...у поверхневому шарі грунту і пилу

у шкільному...

що це за любов, що любить нас?

Це приходить нізвідки.

Звідусіль.

З неба.

Ти хмара.

Ти любиш мене теж.

У мене воно було і освітлене, і каштанове, і рожеве,

і червоне.

А мені, я можу фарбувати волосся, тільки коли мама дозволяє.

А моїй байдуже.

В мене класна мамка.

Після школи ти возив її плавати.

Вчив її назвам польових квітів.

Ти називав її своєю дочкою.

Я пишу свої думки.

Ти мене любиш?

Звичайно.

У мене тут зовсім немає друзів.

А у Парижі було багато.

Ми повинні поїхати.

Ми вдвох.

Тут чогось не вистачає.

Є любов...

...Подібна потоку, що напоює спраглих

після тривалої посухи.

А є любов...

...подібна весні, яка йде по землі.

Перша любов людська, друга божественна любов

Вища.

Чоловік повинен любити свою дружину,

як Христос любив Церкву,

і віддати своє життя за неї.

Він не отримав її прекрасною. Він робить її прекрасною.

Але є благодать, яка приходить в такий шлюб.

Я вийшла заміж, коли мені було 17.

І у нас народилась дитина.

Але мій чоловік

почав бігати за іншими жінками.

І він залишив нас,

поїхав на Канарські острови.

Та інший священик сказав мені, що

в очах церкви я все ще заміжня за цією людиною.

Він сказав, я мушу, є таїнство.

Я хочу бути дружиною.

Я навіть не знаю, чому я була з тим, першим.

Тоді воно ввійшло в мене.

Я дуже боялась зізнатись своєму татові,

тому що знала, що він буде сваритись.

Я б ніколи не дала йому... .

Нізащо.

Скрізь ти присутній.

Але я не можу тебе бачити.

Ти в мені.

Навколо мене.

І я приймаю без досвіду тебе.

Я свого часу так не зробив.

Чому мені не втриматися за те, що я знайшов?

Моє серце холодне.

Тверде.

Я пишу по воді...

Те, що я не смію сказати.

Я намагаюся заколисати тебе.

Щоб ти стримував себе.

Потік ніжності.

Світ такий далекий.

Фантом.

Прах.

Бачите червону смугу в небі?

І синє внизу?

Це тінь Землі на атмосферу.

Дивись. Ти розумієш, що я кажу?

Зупинись на секунду.

Бачиш?

Подивися на мене.

Я не дивлюся на тебе.

Я не хочу дивитися на тебе.

Ти не мій батько.

Ти вважаєш себе моїм батьком. Це не так.

Тетяна...

Ти дратуєш мене.

Отче, я молитимусь за вас.

Красно дякую.

Щоб ви отримали дар радості.

Я?

Тому що ви такий нещасний.

Тому що ви не виходите нікуди.

Ви весь час на самоті або більшу частину часу,

коли немає служби.

Що ви можете відповісти на це?

У вас повинно бути більше переживань.

Так само, як коли я і ви поруч, ви мусите мати когось ще.

"Гей!"

Всевишній карає вас, брате. Так завжди відбувається зі мною.

Ви можете просто сказати: "Ей, Всевишній", - і це вражає мене.

Всевишній карає за гріховні думки, навіть якщо я ще не здійснив їх.

Дивись, диявол, не знаю, що я говорю.

І ви не будете знати і я не буду знати.

Я відчуваю тепло світла, брате.

Це духовне.

Я відчуваю себе більшим, ніж просто природне світло.

Відчуття духовного сяйва, відчуваєте?

Я можу майже торкнутися його променів, що линуть прямо з неба.

Прихід набагато зріс.

І нам потрібно більше місця

для громади, щоб збиратися разом.

Місце для ігор, для обідів,

де можна відзначати свята.

Ми збираємо CCD в парафіяльному залі. *CCD - Консорціум для громадян з обмеженими можливостями*

...де б могли займатись і розважатись...

Як довго ви будете ховатися?

...якби я знала, що це там...

Дозволяють мені прийти до тебе.

Дозволь мені без претензій.

...все, що відбувається...

Претензія на почуття, якого у мене немає.

Людина повстає проти Бога.