Fathom

МИ ПОВИННІ ТРИМАТИ ДИКИХ СТВОРІНЬ ПОДАЛІ, ТАМ ДЕ ЇМ МІСЦЕ.

ТАК МИ РІДКО СТАВИТИМЕМО ЇМ ПИТАННЯ,

І ВОНИ НЕ НАЛЯКАЮТЬ НАС ВІДПОВІДДЮ, ЯКА ЗНИЩИТЬ НАШІ УЯВЛЕННЯ.

ЧАРЛЬЗ БОУДЕН

Глибина

ФРЕДЕРІК-САУНД АЛЯСКА

ДОКТОРКА МІШЕЛЬ ФУРНЕ

«Я намагаюся почати розмову», –

так можна описати це найпростішими словами.

Я занурю динамік в океан, заговорю до кита,

і, сподіваюся, він відповість мені.

У разі успіху,

це буде перший експеримент,

в якому ми гратимемо активну роль у розмові з горбатим китом.

ПОКИ МІШЕЛЬ ХОЧЕ ВСТАНОВИТИ КОНТАКТ З ГОРБАТИМ КИТОМ,

ІНША ВЧЕНА З'ЯСОВУЄ,

ЯК ДАЛЕКО СЯГАЮТЬ ЇХНІ ЗВ'ЯЗКИ

У ЧАСІ Й ПРОСТОРІ.

УНІВЕРСИТЕТ СЕНТ-ЕНДРЮСА ШОТЛАНДІЯ

ДОКТОРКА ЕЛЛЕН ҐАРЛЕНД

Люди вивчають спів горбатих китів уже 40 чи 50 років.

Але й досі ніхто не знає, чому ж вони співають.

Птахи співають.

І інші кити теж співають.

Але пісні горбатих китів... складніші.

У них є ритм.

Синхронізоване дихання.

Є рима й повтори.

Багато годин форм усередині форм.

У яких немає чітко означеного початку чи кінця.

Я вважаю, що пісня горбатого кита – це складне спілкування...

яке не має відомого нам аналогу.

Окрім нас.

Мій вітчим був класичний піаніст.

КОРНЕЛЛЬСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІТАКА, НЬЮ-ЙОРК

Коли він учив мене грати на фортепіано,

то просив зіграти одну ноту, заплющити очі й слухати...

поки звук не зникав.

Він хотів, щоб я зрозуміла звук, відчувши його.

Це набагато легше, коли ви на суші.

Потім виставляєте таймер.

КОРНЕЛЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР РОЗРОБКИ Й ВИГОТОВЛЕННЯ БІОАКУСТИКИ

-Система зв'язується з цією коробкою? -Угу.

У нас пішло десять років на належну підготовку

до того, як ми почали створювати файли з записами, щоб відтворювати китам.

-Добре. Воно працює. -Чудово.

Так.

-Працює? -Так. Дуже добре.

-Чудово. -Гаразд.

-Увімкнено? -Ага.

Так.

З цим йому буде нелегко.

Ось він. Це запис співу кита.

Це запис справжнього співу, який ми відтворимо...

Чи однієї з китових пісень.

Треба буде його трохи настроїти.

Можна зменшити гучність.

Може...

Щось скрипить. Може, треба настроїти.

-Це на записі скрипить. -А, зрозуміло.

Це скрип із запису.

Ці записи не чистили. Їх узагалі не обробляли.

Добре.

-Щось не так. -Не так.

Я намагаюсь обдурити кита.

Буду чесна.

Я намагаюся переконати горбатого кита,

що у воді є ще один кит, який видає звуки.

Ми тут обмірковували дещо й зіткнулися з...

КОРНЕЛЛЬСЬКА ЛАБОРАТОРІЯ БІОАКУСТИКИ

Під час експериментів з записами випадково виходили жахливі звуки.

Це отак працює. Половина запису – справжня пісня.

Коли востаннє працювали

з записом, вийшло таке, наче кит гелію надихався.

А це – відтворена пісня.

І вони ще думали, чому ніхто не відповідає.

-Ви все чистите. -Прибираєте весь шум.

Тут у вас сонограма.

Синій – вхідний сигнал, а червоний – те, що ми слухаємо зараз.

-Червоний – те, що ми слухаємо зараз. -Так.

І ви працюєте лише з сигналом?

У вас нема жодних проблем зі спектрограмою?

Клацання ти інші шуми вичистимо.

Чудова ідея.

Єдина проблема в тім, що більшість пісень горбатих китів не тональні.

Це амплітудно-модульовані пісні.

І вони короткі. Багато з них – такі...

не гармонічні й не тональні звуки.

Неймовірно.

У вас дуже добре виходить.

Знову ж таки, думаю, чистота важлива.

-Треба спробувати. -Ага.

Якби ви слухали всіх китів у світі одночасно,

то здебільшого б чули саме пісні.

Іноді вони йдуть серіями, порядок пісень змінюється.

Іноді – одна за одною.

ПІСНЯ-«КРАПЛЯ»

Але вони короткі.

ПІСНЯ-ОБМІН

І ми дуже мало про них знаємо.

ПІСНЯ-РИЧАННЯ

Але з усіх пісень горбатих китів...

ПІСНЯ-«ТІПІ»

...одну я вважаю найважливішою.

«Вуп».

Ми думаємо, що цю пісню співають усі.

Цей ссавець здатен створювати безкінечне розмаїття пісень.

Чому ця пісня унікальна?

Чому вона особлива?

Найкращий спосіб почати про це дізнаватися –

програти запис пісні киту й подивитися, як він відповість.

Я готувалася до цього питання.

За нього я боролася, коли мені було 25, і я це почала.

І саме на цьому я робила акцент, коли почала писати докторську.

Я маю пересвідчитися, що задіяні наукові методи бездоганні.

Це – самий початок нашого розуміння того,

як горбаті кити сприймають світ.

І як горбаті кити сприймають одне одного через звук.

МІШЕЛЬ ПОЛЕТИТЬ НА АЛЯСКУ

І ПЕРЕВІРИТЬ, ЧИ СПІВАЮТЬ КИТИ «ВУП»-ПІСНЮ,

ЩОБ ВСТАНОВИТИ КОНТАКТ МІЖ СОБОЮ.

Моя мама любила океан.

Вона завжди хотіла бути океанографом,

але жінок не брали в море на кораблі.

Тож натомість вона стала географом.

Вона не втратила любові до океану й можна сказати...

прищепила її мені.

ЦЕНТР ВИВЧЕННЯ МОРСЬКИХ ССАВЦІВ

Точно. Це важливо.

Помічати дивне, відмінне – найкраще, що ви можете зробити.

Це приверне вашу увагу.

Якщо ми помітимо відмінності співу різних особин –

робіть нотатку.

Учені завжди думали, що пісні потрібні лише для спаровування.

Ось гарний малюнок.

Скрипка, гавкіт,

і – я впевнена, що це «вуп».

Це три чудові приклади...

Та коли я прослуховувала роки записів з півдня Тихого океану,

я зрозуміла, що одну й ту саму пісню

співають популяції китів, розділені сотнями кілометрів.

Важливо, що тут ми бачимо структуру.

Спочатку – виск, потім сегмент пісні нижчої частоти,

потім виск, потім – нижча частота.

Якщо вдумаєтеся, побачите структуру.

Я зрозуміла, що це щось набагато більше, ніж шлюбна пісня.

У цю пісню вносяться невеликі зміни,

всі «співаки» їх приймають і пісня розвивається.

Складнішає.

Потім пісні передаються все далі, від популяції до популяції.

І в міру того, як це повторюється,

вони набирають форми колективного співу тисяч китів.

Усе це – культурний феномен.

Отже, з Австралії

пісня поширюється до Нової Каледонії, за 800 миль.

Усі кити вивчають цю пісню за два-три місяці,

і це просто незбагненно, як звірі можуть так швидко

вивчити таку довгу й складну послідовність звуків.

Пісні щоразу кочують із заходу на схід,

об'єднуючи культурою цілий океан китів.

Я намагаюся нанести на карту,

де на півдні Тихого океану кити діляться піснями.

Зрозуміти, чи є межі цього явища.

Зрозуміти, де закінчується ця культура горбатих китів.

ЕЛЛЕН ГОТУЄТЬСЯ ЇХАТИ У ФРАНЦУЗЬКУ ПОЛІНЕЗІЮ,

ЩОБ ДІЗНАТИСЯ, ЧИ ТАМТЕШНІ КИТИ

ТЕЖ СПІВАЮТЬ ПІСНЮ, ЯКУ ВОНА ВІДСТЕЖУЄ.

МЕТТ ЛІЛЛІ ЧОЛОВІК ЕЛЛЕН

-Досить? Та ні. -Гадаю, досить. Набивай.

Сюди, Зін. Що тут?

Отут, нагорі.

Що думаєш, Зін?

Подобається?

Експедиція – завжди складно,

бо ти далеко від людей, які для тебе важливі.

Але я думав...

Іноді мені вдавалося взяти з собою в експедицію і Мета.

Виявилося, він страждає на морську хворобу.

Отже... нічого доброго з цього не вийшло.

Треба вимкнути духовку.

-Знаю, знаю. -Бачиш дим?

Ти відкрила... Так.

Через Еллен завжди спрацьовує пожежна тривога.

-Ти в нормі? -Так.

Дякую, друже.

Не знаю, з чого й почати.

-Доручи щось іншим. -Що?

Доручи щось мені.

Гаразд.

Ти можеш... зняти ті випрані речі, що вже висохли?

Можу.

Скоро наше спілкування зведеться до абсолютного мінімуму,

і це дуже псує настрій.

Це дуже важко.

І для тебе, гадаю, це набагато важче, ніж для мене,

бо я весь час буду в оточенні людей... команди.

До того ж, ти будеш зайнята.

На польових дослідженнях нема часу на відпочинок.

Коли тебе щось дуже цікавить, коли «гориш» чимось,

зрозуміло, що саме цим треба й займатися.