Noah

На початку не було нічого.

Спокуса привела до гріха.

По вигнанні з Едему Адам і Єва породили трьох синів:

Каїна, Авеля та Сифа.

Каїн убив Авеля і втік на Схід,

де над ним зглянулись кілька впалих ангелів:

Невсипущі.

Ці Невсипущі допомогли нащадкам Каїна

збудувати розвинуте суспільство.

Каїнові міста ширили зло, пожираючи світ.

Тільки Сифові потомки

захищають і боронять рештки Творіння.

Останній з його коліна сьогодні стає чоловіком.

Адам породив Сифа. Сиф породив Еноша.

Енош породив Кенана. А Кенан породив Махалаїла.

Так до батька мого Мафусаїла. а від нього - до мене.

Право первородства переходить до тебе,

Ною,

мій сину.

Господь сотворив Адама на Свою подобу

і довірив світ його турботі.

Тепер це твоя робота. Твоя відповідальність.

Щоб ішов ти обіч Творця як праведник.

Я кажу тобі...

Ковчег Сифа!

Люди.

Ховайся.

Будемо копати тут.

Ця земля на цохар багата.

Це - земля Творця. Що ти робиш?

Творця?

Мої шахти вичерпано.

Моє місто в'яне, його треба годувати.

А що зробив Він?

Прирік нас боротися за життя в поті свого чола!

І прокляття мені, якщо я не виборю це життя.

Прокляття, якщо не візьму те, що хочу.

Ця реліквія тепер належить нащадкам Каїна.

Кінець коліну Сифовому.

Вона наша. Тепер копайте!

Хаме.

Що ти робиш?

Вона гарна.

Бачиш інші квіточки?

Як вони ростуть із землі?

Там їм і місце.

У них є мета.

Вони проростають.

І квітнуть.

Вітер підхоплює їхнє насіння, і виростають нові квіти.

Ми збираємо тільки те, що може знадобитися, і те, що нам треба.

Розумієш?

Симе.

Хаме.

Ходімо.

Люди. Ховайтеся, ховайтеся.

Бігом.

Ти знайшов нашу здобич.

Пощастило.

Але, мабуть, не тобі.

Знаєш, коли ми востаннє їли м'ясо?

Коли хоча б бачили якогось звіра?

Спокійно.

Будь ласка. Чого тобі треба?

Справедливості.

Навіщо вони її вбили?

Вони їх їдять.

Для чого?

Думають, що від цього стають сильніші.

Це правда?

Вони забувають, що силу дає Творець.

Мамо!

Матусю!

Бачиш братиків?

Хам сьогодні бачив людей, які полювали.

Вони наближаються.

Як він відреагував?

Аж надто зацікавлено.

Рано чи пізно він мав це побачити.

Я бачив ще дещо.

Квітку,

яка розквітла з нічого.

Відпочинь.

Може, Він усе виправить, нарешті.

Мафусаїл.

Він говорив до тебе?

Схоже, так.

Він нам допоможе?

Він знищить світ.

Це довга й небезпечна дорога для хлоп'ят.

Звідки ти знаєш, що твій дід і досі живий?

Я цього не знаю.

Я бачив його гору.

Треба піти й дізнатися, чи не знає він, що нам робити.

Симе. Допоможеш мені?

Ми могли б узяти хлоп'ят і десь сховатися.

Не буде де ховатися.

Нам давно треба було рушати.

Хаме, дай-но я покажу, як це робиться.

Пхаєш сюди.

Наступного разу, опинившись тут,

ми будемо знати, що тут є речі, які можуть знадобитися.

Попереду міста.

Ми не будемо підходити надто близько.

Це шахта для видобуття цохарів?

Колись була. Доки вони не видобули все.

Давай обійдемо?

Ні.

Як ти думаєш, вони всі мертві?

Здається, так.

Мабуть, вони шукали тут їжу.

А хтось забрав їжу в них.

Тату!

Тримайтеся неподалік.

Батьку!

Сюди!

Можна подивитися?

Дай я погляну.

Скажи мені, як тебе звати.

У тебе є ім'я?

Іла.

Мене звати Іла.

Іла.

Ти видужаєш, Іло.

Це Сим.

Він буде міцно тримати тебе за руку, не відпускаючи.

На гору! Швидше! Швидше!

Нам треба йти. Негайно.

На гору. Біжіть.

Нам туди не можна.

Вибору нема. Бігом!

Стійте, люди! Стійте!

Гіганти!

Вони вас уб'ють!

Симе!

Захищай матір, з початку і до кінця.

Я тебе люблю.

Біжи!

Ною!

Ною!

Ною. Ною. Ти як?

Ми прийшли зустрітися з Мафусаїлом. Моїм дідом.

Із сином старого.

Треба було їх убити.

Але Сам'язо...

Він людина, Оу.

Ти забув, як вони зрадили Творця?

Він сам нас прислав!

Воно бреше!

Покинь їх тут, хай згниють.

Хто це такі?

Невсипущі.

Тату?

Спи.

Заспівай мені.

Я хочу почути, як мені співає мій татко.

Знаєш, я теж втратив батька, коли був зовсім малим.

Є пісня, яку він, бувало, мені співав,

коли я не міг заснути.

Хочеш послухати?

Упала ніч

Ридає сич

Сповита сном земля

Лиш батько твій не стулить вій

Гойда своє маля

Крізь вітру дзвін

Шепоче він:

"Засни, моє маля

Спи солодко, маля..."

Страшна рана.

У неї ніколи не буде дітей.

Якщо не почнеться лихоманка, думаю, вона виживе.

Ідіть за мною.

Пробачте, що я вас налякав.

Невсипущі навчилися боятися людей.

Тоді чому ти нам допомагаєш?

Творець створив нас на другий день.

У той день, коли створив небеса.

Ми наглядали за Адамом та Євою.

Бачили їхню слабкість і їхнє кохання.

А тоді побачили їхнє падіння. Ми пожаліли їх.

Тоді ми були не з каменю, а зі світла.

Ми не мали права втручатися.

Та все ж ми вирішили допомогти людству.

І коли ми не послухалися Творця,

Він нас покарав.

Ми взялися корою цього світу.

Наше сяйво закуто у камінь і твань.

Та все ж ми навчили людство всього, що знали про Творіння.

З нашою допомогою

вони піднялися з пилу, стали великими й сильними.

Але тоді вони використали наші дари для агресії.

Тільки один чоловік захистив нас. Твій дід Мафусаїл.

За нами полювали. Більшість із нас було вбито.

Ті, хто вижив, навіки стали бранцями кам'яних оболонок,

забутими у цій пустелі.

Ми благали Творця забрати нас додому.

Але Він завжди мовчав.

А тепер ти стверджуєш, що чув Його поклик.

Сам'яза не може з цим змиритися.