Devil in Ohio

СЕРІАЛ NETFLIX

ЗА РОМАНОМ ДАРІЇ ПОЛАТІН «ДИЯВОЛ В ОГАЙО»

«ПАДІННЯ»

Докторе Метіс.

Хто її привіз?

Знадобилося снодійне?

Добре, їду.

Повідомте, якщо щось дізнаєтесь.

Усе гаразд?

Мушу вийти раніше. Ой, я ж пообіцяла…

Я приготую сніданок.

-Ти не проти? -Нє.

Що б я без тебе робила?

для початку, сама б собі яєчню смажила.

-Біжу. -Добре.

Джулс, ти вже встала?

Не проспи знову будильника, Жу-Жу.

Не просплю.

Добре.

Усе добре для вболівальників «Браунсів».

Наступні три матчі із супротивниками в дивізіоні,

і є шанс здобути перевагу.

Усе починається в неділю…

Доброго ранку, тату.

Привіт, як перший тиждень?

-Нормально. -Так?

Власне, я тут думала вступити…

Бірку зніми, злодюжко.

-Яєчня майже готова, Гелен. -Я за мить біжу.

Підвезеш?

Тедді заїде по мене, заповнимо вступні заяви.

-Подаємося наперед. -Справді?

-Гадаєш, не варто? -Ні, просто питаю.

-Доброго всім ранку. -Доброго.

Мамо, перевіриш моє вступне есе?

Звісно. Тримаю за тебе кулаки.

Мамо, послухай мою партію з мюзиклу.

Заплющую очі й бачу Світ, що на мене чекає…

Дені, віддаси медсестрі запасний протиалергійний укол.

Знаю. Мамо, оце послухай.

Мені пора на роботу, а тобі ні пуху ні пера.

Я тебе люблю.

Чому мама все на роботі?

Бо хоче всіх урятувати.

Не бурчи. Ваша мама про стількох піклується.

Як її звати?

Без документів. Поліція свідчень не отримала.

Нікому з нічної зміни вона й слова не сказала.

Як вона тут опинилася?

Її знайшов водій в окрузі Амон.

Це фермерське містечко? Якісь аміші?

Щось таке. Ні з ким не спілкуються.

Їй років десь як Джулс.

Її зв'язували.

Ми дали їй трамадол від болю й антибіотики від інфекції в рані.

Можна?

Господи.

Хтось, крім медперсоналу, це бачив?

Не думаю, тільки ті двоє офіцерів, коли її привезли.

Вона наче неповнолітня. Цього не можна розголошувати.

Вона наче грішний янгол.

Вона нам усе розкаже свого часу.

Слід краще інтегруватися.

І налягати на позакласні задля універу.

Пообіцяй, що на ярмарку запишешся в гуртки.

-Не обговорюється. -Добре, Айзеку.

Знову Себастьян? Він навіть не симпатичний.

Ні, симпатичний.

Але, незважаючи на твоє маловір'я, він для тебе не недосяжний.

-Може, цього року варто заговорити. -Може, й заговорю.

Новий рік, нова Джулс. Мені подобається.

-Так. Сфоткай мене. -Добре.

Зафіксуймо ауру майбутнього юриста Американської спілки цивільних свобод.

Чудовий рентген.

Кісточка в нормі.

Ще дещо, і можеш собі далі спати.

Ось ми і вдома, принаймні тимчасово.

Чула, операція була вдала, Омаре.

Як твоя нога?

Це не моя нога.

Докторе Метіс, ходіть сюди.

Хотіли просто взяти кров для тесту…

Ні! Ні, ні!

Не прив'язуйте. Я цим займуся.

Ідіть.

Адель, візьмеш кров згодом. Сама.

Добре.

І я ненавиджу уколи.

Я психіатриня стаціонару, доктор Метіс.

Для тебе Сюзанна.

Тут чимало діється, еге ж?

Як почуваєшся?

Болить щось?

Нічого, можеш не говорити.

Це як… Як його? Як пінбол…

Привіт.

Можна сісти?

Зараз прийде Бретт.

Оце сором.

Не тягай у мене картоплю, Тедді.

Агов.

Вибач.

Тобі вже краще?

Це не обов'язково.

Усі хочуть, щоб нам поліпшало, та іноді нас просто треба облишити.

Скажеш, як тебе звати?

Може, комусь дати знати про тебе?

Тут тебе називають Лорен Травма.

Це кодове ім'я у твоїй історії хвороби.

Задля твого захисту, щоб тільки ті, кому ми його назвемо, могли тебе знайти.

Але я сподіваюся, ти скажеш мені, як тебе звати,

бо це допоможе перевезти тебе в безпечне місце.

Добре.

Як щось знадобиться, хай медсестри мені телефонують.

На добраніч.

-Фільм. -Так.

-Одне слово. -Одне.

Алігатор. Крокодил?

-Ні. -Страховисько.

Плавати… «Щелепи».

Так.

-Так. -Це надто легко.

-Молодець, тату. -Чудово, тату.

Наступного разу я з татом.

-Так. -Усіх порвав.

-Це було надто легко. -Може, це я надто крутий.

Авжеж, це ти так думаєш.

Хом'як.

Морська свинка.

Час вийшов.

А не СМСка від одного з мільйона твоїх друзів?

Джулс, що за наїзди?

-Від мене? -Так, що тут таке?

Не знаю. Я нічого не робила.

Аякже.

Джулс. Так.

Гей, серденько.

Джулс?

Ні.

Ні.

Ні.

Ні.

Так. Угу. Так, я почекаю.

Доброго ранку.

-Куди ти так одягся, тату? -Нарада на роботі.

-Гарно виглядаєш. -Хвилюєшся?

Ні. Усе гаразд.

-Щасти. -Дякую.

До вечора.

Ще й як хвилюється.

А тим часом «Стілерс» упевнено розпочали важливу гру…

Ось і він.

Наш рятівник.

-Як ся маєш? -А ти, Фіску?

-Радий бачити, друже. -І я тебе.

Як Дженні? А діти?

Перший тиждень у школі. Сам знаєш, як воно.

-Як летить час, правда? -Так.

Наче ще вчора ми стрибали в Міррор-Лейк.

Отже, порцелянові ручки встановлено, зараз покажу кухонний фартух.

-Я не думав, що вийде гарно… -Слухай, Піте.

Мені дуже шкода, друже, але я змушений відмовитись.

Ну якщо тобі треба більше часу, ми…

Ні, ми просто знайшли інший будинок.

Туди й близько не вкладено стільки праці, але покупка надто вигідна.

Там каррарський мармур, як хотіла Дженні, і найсучасніші світильники…

-Це… -І я тобі вдячний.

Ти ж казав рієлтору, що підготуєш пропозицію.

-Ми ж домовилися усно. -Знаю.

Фіску, друже, я два роки на це витратив.

Я по вуха у позиках. Мені іпотеку виплачувати.

Вибач, Пітере. Я б хотів, щоб вийшло інакше.

Але ж це прекрасний будинок.

Він же продасться, правда?

А знаєш що?

Їдьмо цього сезону на полювання. Вкладемо великого оленя.

Авжеж.

Міс Міллер із палати номер три — по пів кубика рисперидону двічі на день.

І погляньмо, як там у сьомій з арипіпразолом.

Вам допомогти?

Я шукаю дівчину. Привезли кілька днів тому.

У неї на спині поріз.

Її привезла поліція Реммінгема. Ви хто?

Шериф округу Амон.

Без судового ордера

ми можемо надати інформацію лише законним опікунам чи родичам.

-У сьомій чекають. -Уже йду.

Дякую, що приділили час.

Привіт.

Привіт. Піца в холодильнику.

Так, але я не хочу їсти.

Ну…

Сподіваюся, пити ти хочеш.

-Що це? -Зробили на замовлення. Правда, гарні?

Можна клієнтам роздавати.

Дякую, серденько. Це так приємно.

Ого. Слухай…

Ні, перш ніж ти почнеш: я знаю, нелегко було почати власну справу.

Ти так неймовірно важко працював у Віндемірі.

І при тому був найкращим батьком і чоловіком, якого тільки можна бажати.