Little Women

"В МЕНЕ БУЛО БАГАТО ПРОБЛЕМ, ТОМУ Я ПИСАЛА ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ".

ЛУЇЗА МЕЙ ЕЛКОТТ

Перепрошую.

Я шукаю редакцію "Уіклі Волкено".

Я хотіла би поговорити з містером Дешвудом.

Моя подруга попрохала мене запропонувати вам її оповідання.

Вона... Вона його написала.

Вона з радістю напише ще, якщо це згодиться.

Гадаю, це не перша спроба?

Ні, сер. Вона друкувалась у "Олімпік" та "Скендел",

а також отримала нагороду за оповідання у "Блерністоун Банер".

Невже?

Так.

Сідайте.

Ми це візьмемо.

Правда?

За умови деяких змін. Воно занадто велике.

Але ви скоротили...

Але я подбала про те, щоб декілька моїх грішників покаялися.

В країні щойно закінчилась війна.

Люди хочуть, щоб їх розважали, а не наставляли.

В наші дні мораль погано продається.

Так і перекажіть своїй подрузі.

А яка винагорода... Як ви...

Ми даємо від 25 до 30 за такі твори.

За це ми заплатимо двадцять.

Можете це взяти. Зробіть скорочення.

Переказати подрузі, що ви візьмете інші, якщо в неї є ще кращі, ніж це?

Подивимося. Перекажіть, хай пише коротко та пікантно.

І, якщо головна героїня - дівчина, то наостанок вона має вийти заміж.

- Або померти. Одно з двох. - Перепрошую?

Яке ім'я бажала би поставити ваша подруга під оповіданням?

Без підпису, будь ласка.

Авжеж, як вона забажає.

О, дякую...

Гарного ранку, сер. Гарного дня.

Так!

Моїй Бет це дуже сподобається.

- Я би хотіла зняти кімнату на двох. - Добре. Чотири з половиною за тиждень.

- І це гарна ціна. - Може трохи дорого?

Це пансіон, а не благодійна установа.

Орендну плату треба вносити вчасно.

Добрий день, міс Марч.

Добрий день.

Ти гориш.

Дякую.

Ти гориш!

- Дякую. - В мене така сама звичка. Бачиш?

Кіті та Мінні чекають.

- Я потрібна своїм ученицям. - Працюєш, як завжди.

Єдиною метою мого найму є гроші.

Але ніхто не брудниться чорнилами, як ти, лише через бажання заробити грошей.

Моя сестра Емі поїхала в Париж, щоб вийти заміж за когось багатого,

тому мені зараз потрібно підтримувати сім'ю.

До побачення.

Як на мене, декаденти зруйнували Париж.

Ці французькі жінки не можуть і волосся причесати.

Емі!

Я сказала, що ці французькі жінки не можуть і волосся причесати.

О, так. Дуже слушно, тітко Марч.

Не треба мені робити ласку, дівчинко.

Що там чутно від твоєї сім'ї, яка завдає стільки клопоту?

Мама нічого не пише про Бет.

Відчуваю, що треба повернутись, але вони кажуть "залишайся".

Ти все одно нічим не зможеш допомогти.

Дівчинка хвора, а не самотня.

І ти не повинна їхати додому до ваших заручин з Фредом Воуном.

І ще мені треба закінчити курс малювання.

О, так, так.

Авжеж.

- Зупиніть карету! Лорі! - Що ти робиш?

- Лорі, Лорі, Лорі! - Емі!

- Лорі! - Емі!

Емі!

Як ти?

- Ти так виросла. - Ти писав, що зустрінеш мене у готелі.

- Я не зміг вас знайти. - Погано шукав.

- Я не впізнав тебе. Ти така гарна. - Припини.

- Хіба тобі не сподобалось? - Де твій дідусь?

У Німеччині. Продовжує подорожувати. Тепер я сам по собі. Просто відпочиваю.

- Фліртуєш, граєш та випиваєш. - Так. Не кажи своїй мамі.

Може переслідуєш якусь молоду дівчину по Європі?

Ні.

Я не могла повірити, коли Джо відмовила тобі. Мені так тебе шкода.

Не треба, Емі. Я... Я не шкодую.

Емі!

Емі Марч!

- Негайно повернись сюди! Йди! - Тітка Марч.

Нумо!

- Ви чудово виглядаєте! - Заберіть його від мене!

Нам треба їхати. Геть звідси!

Приходь на новорічну вечірку. Там будуть усі, включно з Фредом.

Зайди за мною у готель Шовен о восьмій.

І, Лорі, вдягнись святково!

Високий капелюх та шовковий одяг!

Гаразд. Надягну свій найкращий шовк.

Це Лорі.

Я знаю.

По двадцять ярдів блакитного та рожевого шовку. Заберемо пізніше.

Мег, цей колір тобі дуже пасуватиме. Я знаю кравця саме для тебе.

- Будеш найгарнішою дружиною у Конкорді. - Ой, я...

Джону потрібне нове зимове пальто, а ще новий одяг для Дейзі та Демі...

- А його дружині потрібна нова сукня. - Я не можу. Це...

Просто не можу.

Йому так сподобається ця сукня, що він і не згадає про її вартість.

Здається, що це не занадто велике марнотратство.

Вам двадцять ярдів шовку?

- Так. - Дуже добре.

П'ятдесят доларів? Про що я думала?

- Мама! - Мама!

Мої любі.

Біжить гратися.

Бет!

Бет?

Твій шлях - на захід.

Що ж, нехай і так!

Хай щастя й радість небо вам пошле.

Що герцогові передати маю?

Стривай. Скажи, що думаєш про мене.

Що інша ви, аніж здаєтесь, пані.

- От саме це я думаю про вас. - Це правда: я не те, чим я здаюсь.

Схоже, великий. Великий... Щось таке.

Перепрошую?

Я говорю лише англійською. Пробачте, що?

- Що ви сказали? - Йдем танцювати!

Я точно знаю, з ким я хочу танцювати.

СІМ РОКІВ ДО ТОГО

- З ким ти будеш танцювати, Джо? - Я ніколи не танцювала.

Чому ми не можемо піти усі? Це нечесно.

- Взуєш свої звичайні туфлі. - Ці сиділи добре минулою зимою.

КОНКОРД, МАССАЧУСЕТС

Не схоже, що мій ніс виправився.

- Мені подобається твій ніс. - Ось, Джо.

Не торкайся мене, дякую. Я вже почуваюсь незграбною. Не хочу дивитись.

- Можеш бути гарною, якщо хочеш. - Не хочу. Не буду.

Я не хочу йти, але хочу послухати музику.

- Я запам'ятаю та заспіваю тобі. - А від волосся дим повинен йти?

Це волога випаровується.

Дивний сморід, як курку обсмажують.

Тепер я це зніму, і ти побачиш ідеальні кучері.

Чому її волосся випало?

- Мег, мені так шкода. - Що ти наробила?

Вибач. Не варто було мене просити зробити тобі зачіску.

Мармі!

Я не зможу піти! Все втрачено!

Моє волосся!

Не витріщайся, не ховай руки за спину, не гукай "Христофор Колумб".

- Гаразд. - Не потискуй руки. Не свисти.

Мег Марч, ти така гарна.

Мег.

Дякую.

Ні, ще дуже рано. Ні.

Гаразд.

- Вибачте. Я не знала, що тут хтось є. - Нічого. Залишайтесь, якщо бажаєте.

- Я вам не буду заважати? - Ні. Я тут майже нікого не знаю.

- Відчуваю себе чужим. - Я теж.

- Міс Марч, якщо не помиляюсь? - Так, м-р Лоренс, але я - не міс Марч.

- Просто Джо. - Тоді я - не м-р Лоренс. Просто Лорі.

Ви не танцюєте?

Я ще не дуже добре розуміюсь, що тут прийнято.

Я переважно жив у Європі.

У Європі! Христофор Колумб!

Я не повинна казати такі слова.

- Хто це сказав? - Мег, моя старша сестра. Погляньте.

Ось вона. Бачите?

Дівчина у фіолетовій сукні.

Гарна сукня.

Вона нагадує мені про гарні манери, щоб батько мною пишався, коли повернеться.

А де він?

Пішов добровольцем в Армію Альянсу.

Я б хотіла піти на війну разом з ним. Бути дівчиною - це таке розчарування.

Джо, ви потанцюєте зі мною?

Я не можу, тому що...

Чому?

- Ви нікому не скажете? - Ніколи.

Я підпалила сукню. Бачите? Ось тут.

Мег наказала мені залишатись на місці, щоб ніхто не побачив.

Можете сміятись, якщо хочете. Це дійсно смішно.

В мене є ідея, як цьому зарадити.

- Що трапилось? - Моя нога.

Я розтягнула щиколотку.

Як я дістанусь додому?

Не знаю, що робити. Або наймаємо карету, або залишаємось тут на ніч.

- Карета - це занадто дорого. - Дозвольте мені довезти вас.

О, ні, дякую. Ми не можемо погодитись.

Ви повинні погодитись. Будь ласка?

Ні. Ще дуже рано. Навряд ви збирались вже йти.

Я завжди йду рано. Це правда.

Який у нас є вибір?

Боже мій! Що сталось?

Вона кульгає та не може ходити.

Звільнить цей стілець. Ви вже повинні були спати.

Гаразд, допоможіть сестрі, а потім повертайтеся у ліжка.

Звільнить місце. Мег - поранений солдат.

Я вивихнула щиколотку.

Мег, ти колись вб'єшся через моду.

Ось. Ханна, нам потрібен лід!

- Заходьте, заходьте. - Все добре?

Перепрошую за хаос. Люблю пекти посеред ночі.

- Не зважайте на безлад, м-р Лоренс. - Просто Лорі, будь ласка.