The first 200 lines.
Ця історія сталася на острові, де панують дива.
Там шукають одна одну дві загублені душі,
хоча самі про це ще не здогадуються.
Бо, розумієте,
якими б самотніми чи чужими ми не почувалися,
магія завжди навколо нас —
треба лише знати, де шукати.
Спокійно, дівчинко.
Привіт, матусю. Хороша.
Ходімо. Ми про тебе подбаємо.
Ходімо.
Ви теж, малята.
Прогуляємося до ставка.
Ходімо. Не бійся.
Ходімо, дівчинко.
ВИЛОВ БЕЗДОМНИХ ТВАРИН
ВЕЛИКИЙ ЧЕРВОНИЙ ПЕС КЛІФФОРД
Гей, Субсидіє.
Новенька.
КВАРТИРИ ГАРЛЕМУ
Один тут виставив квартиру на Ейрбіенбі.
А ми так не робимо, є правила. Без суборенд, водяних ліжок і тварин.
-Ясно? -Так, містере Пакард.
-І пити в ліжку не будемо. -Гей, 5-C!
Скажи мамі: щоб полагодити посудомийку, треба підмазати.
Вона зрозуміє.
Добре, містере Пакард.
Я знаю, що це важливо.
І я б не просила, якби…
Привіт, мамо.
Так, добре. Розумію.
Так, я щось вигадаю.
Добре, так. Дякую.
-Пакард хоче грошей за мийку. -Чудово!
Візьми пачку біля золотих злитків, які тітка Айрін
лишила нам у спадок у цій орендованій квартирі.
Як минув день, сонечку?
У спектрі між «мерзотно» й «препаскудно».
Два чудові слова, яких би ти, мабуть, не знала, якби не така гарна школа.
Клас! Словниковий запас знадобиться для майбутніх візитів до психіатра.
Гаразд. Я розумію, бути новенькою в школі важко.
Ті ж дівчата дістають?
Здебільшого одна Флоренс.
-Називає мене «Субсидія». -Чому?
Може, тому, що я на стипендії, чи низька,
чи тому, що ми з провінції.
Не знаю.
Просто ти не така, як інші діти.
І це добре.
Саме люди, які від усіх відрізняються, і змінюють світ.
Клас! Так Флоренс і скажу.
Давай я подзвоню її мамі.
Запросимо їх сюди, обговоримо це.
Боже, ти що, не була дитиною?
Ні.
Але до мене теж чіплялися.
Ти маєш навчитися давати відсіч.
Мабуть, я не така хоробра, як ти.
Я не хочу вирізнятися.
Я перевдягнуся й піду збирати бляшанки для благодійної кампанії.
До речі, ти вже говорила з босом про Чикаго?
Так, виявилося, що розгляд перенесли на два тижні раніше.
І я єдиний помічник юриста, що…
Мамо!
Мені шкода.
-Мене не буде лише кілька днів. -Точно?
-А зі мною хто побуде? -Знайду няню. Добре?
-Тільки не дядька Кейсі. -Жартуєш? Дядька Кейсі?
Він думає, що зелені M&M's — це овочі.
Ні. Не варіант.
Іду!
Привіт.
Вибачте, саме ліг трохи подрімати,
офіцере Джексон.
А що це у вас тут?
А, та це тимчасово. Ще не знайшов квартири.
-Час паркування вийшов. -Ні, лічильник зламаний.
Та ні, працює.
Але він був накритий пакетом.
Хто ж таке зробив?
Це місто — суцільне розчарування.
Я його викину. Віддасте?
Просто… Добре.
Ні, я віддам вам оце.
А можна потім? Я запізнююсь.
Віддайте ще комусь! Заплатіть іншому.
Я живий. Вибачте. Мушу бігти.
Я запізнююсь.
Пече. Пече.
Привіт. Кейсі Портер, на співбесіду до містера Гаррінґтона.
Вітаю. Так.
Вас запросили на 15:30, а зараз…
Зараз 16:15.
Він сказав «за зимовим часом», тож я навіть рано.
Ні. Вибачте.
Добре. Раз так,
цукерки безкоштовні?
На жаль, так.
Обід.
Ідіот!
-Гей! -Привіт, Маліку.
Є порожні бляшанки чи пляшки для збору коштів?
Я тепер Малік Дивовижний.
Ходжу в школу магії. Показати фокус?
Авжеж.
Добре, колода карт.
Фантастика.
А у вас, місіс Круллерман? Є порожні бляшанки?
Оцю забирай, малишка.
Ні! Момент.
Тримай.
Згущене молоко?
Школа магії. Успіхів.
Гей. Знаєш, що я зроблю, коли вивчуся магії?
-Щезнете її? -Ні.
Розріжу навпіл.
Теж варіант.
-Добрий день. -Привіт, Емілі.
-Маєте ще бляшанок для мене? -Так.
А Пакард знає про цей твій збір?
Бо він вимагатиме комісію.
Подамо клопотання за формою 501-С3 замість батьків.
Тоді вона буде захищена.
Мабуть, ви хороші юристи. Бо я ні слова не зрозуміла.
-Усім привіт! -Алонсо! Тягни бляшанки для Емілі!
-Сам тягни! Я працюю. -У мене тофу!
Емілі, іди глянь. У нас є звичайне, з приправами…
Та на що там дивитися? Біла штука у воді.
Тримай, Емілі.
Міра, два роки тому
цей геній відтяв собі руку м’ясорізкою.
Тепер він тофуїдний веган.
Це був знак.
От собака.
Ану геть звідси!
Ось ти де.
Ходімо.
Слухай, те, що ти загубився,
нітрохи не применшує твоєї цінності.
Розумієш?
Не даси себе скривдити, га?
Так. Знаю.
Ти собака.
Привіт.
Ну що,
ходімо знайомитися з рештою?
Тільки б тебе з омаром не сплутали.
Не район, а божевільня.
Що? Чому ти так на мене дивишся?
Я казала, що знайду няньку…
Гей!
Привіт родичкам.
Ти ж обіцяла.
-Як тут моя люба сестричка? -Привіт.
А моя люба племінниця?
Гроші будуть у цій шухляді.
А номер на випадок аварій —
ось тут.
«911»?
Довіряй мені хоч трохи.
Поки управитель не відремонтує, посудомийку не чіпайте.
Емілі в школу на 7:45.
Ранку? Це школа фермерів чи що?
Мами не буде до понеділка.
Що будемо робити?
«Зберемо банду? Гайнемо в клуб?»
Молодь же так говорить?
Так не говорить. Узагалі.
-«Почілимо?» -Припини.
Я готова.
Кейсі, я дуже на тебе розраховую.
Ти точно впораєшся?
Дай спокій, я природжена нянька.
Якби я не переїхав сюди у два,
теж розмовляв би з акцентом.
Поганці. Туманисько. Кольки в пузі.
Закінчив?
Дамблдор.
-Я люблю тебе. -І я тебе.
Слухай, Меґз. Я не налажаю. Ясно?
Ключі в тебе?
-Ти тут дві хвилини! -Здається, я їх загубив.
Добре, ось друга пара, більше немає.
-Добре. -Не загуби й ці.
-Люблю вас. -І ми тебе.
Бувай!
Отакої.
Отже, як там справи, якщо не помиляюсь, у четвертому класі?
У шостому.
Я пожартував.
Де твоє почуття гумору?
Загубила. У метро.
Я загубив тебе лише раз.
Двічі, якщо рахувати Атлантик-Сіті. Але я виграв тебе назад!
Гей! Я все тобі компенсую.
На вихідних підемо кудись розважимось.
Гроші — не проблема.
Якщо тих, у шухляді, вистачить.
Чому люди не сплять так рано?
Не хочеш випити кави?
No comments yet. Be the first to leave one.