Wedding Games (União Instável)

Я придумав нову гру.

Ботан закохується у принцесу. У принцесу-войовницю.

ГОТОВІ? СТАРТ!

Героїню.

Персонажі зіткнуться з труднощами, доки не зможуть бути разом.

Як ми з Євою. Я жив у Сан-Паулу. Вона жила у штаті Баїя.

Але я знав, що хочу одружитися з нею, ще з нашої першої зустрічі.

Вибач, брате.

Ти вдарився?

-Моє тіло — ні, але его розбито. -З тобою все гаразд?

-Народ, будь ласка. -Не треба.

-Приберіть тут. -Я сам.

Авжеж ні.

Єво…

Я Алекс. Радий знайомству.

Взаємно, Алексе.

Який у тебе столик?

Отой.

Нас усіх підвищили.

Щось ти не радий.

Я не дуже люблю свою роботу.

То звільнися.

Справжній успіх — це робити те, що любиш.

Невже він це сказав у перший день? Що хоче одружитися зі мною.

Алекс — єдиний дурень, що вірить у кохання з першого погляду.

Я навіть не знаю, чи хочу заміж.

Я завжди думала, що перед цим треба багато чого досягти.

Але я була впевнена, що хочу бути поруч з ним.

А ти не вірила в кохання на відстані.

Ти теж.

Але це правда. Кохання на відстані — жах.

-Я його не розумію. -Я маю тобі дещо сказати.

Ні.

Ні.

Ні.

Кажеш, що ти…

Так.

Ти…

Я поїду в Сан-Паулу!

Я хотів велике, пишне весілля.

Багатолюдна вечірка, друзі шаленіють на танцмайданчику,

родини поводяться крінжово, і, звісно,

Єва йде до вівтаря у найрозкішнішій сукні,

щоб ми могли бути разом назавжди.

То що скажеш?

Мені подобається!

-Ти довго над нею працював. -Так.

І ось вона.

Готова.

Це демо. Тепер мені потрібен інвестор.

Тобі неможливо відмовити.

Заплющ очі.

Заплющ.

Ой, ну що таке?

Розплющ.

Оце так.

Обережно, я не знаю, що той монстр приховує.

Єво,

ти вийдеш за мене?

Авжеж, вийду.

Ти ботан.

І це історія того дня, коли моя мрія здійсниться.

Не хочу псувати вам настрій, народ.

То була мрія Алекса, але знаєте, хто все розпланував?

ІЛЬЄУС, БАЇЯ

Ось де моя донька вийде заміж, дивіться.

ЕЛЬВІРА МАМА НАРЕЧЕНОЇ

У родинному готелі,

який вона перетворила

на чарівну й популярну мережу.

Нагадую, що вони по всій Бразилії.

Це наша Єва. Вона крута.

САН-ПАУЛУ

Усі люблять Алекса.

САНТЬЯГО БАТЬКО НАРЕЧЕНОГО

КАРИНА МАМА НАРЕЧЕНОГО

Алекс контролює свій час і своє життя.

І це весілля буде чудовим.

І наша сім'я поїде в подорож, як у старі часи.

О ні.

Я допоможу з плануванням. Єва наполягла.

Зовсім ні, Карино. Ти просто втручаєшся.

Я не втручаюся. Я допомагаю.

-Це не втручання. -Давай ще раз.

Алексізіто та Євінья! Що сказати про цю сильну пару?

БЕТО ДРУГ НАРЕЧЕНОГО

ТЕТЯНА СЕСТРА НАРЕЧЕНОЇ

Весілля — перемога кохання.

ФЕРНАНДО БАТЬКО НАРЕЧЕНОЇ

-А ти програв, так, тату? -Тетяно.

Алексе та Єво, усього вам найкращого.

ЛАРА ПОДРУГА НАРЕЧЕНОЇ

Твоя весільна сукня…

5 ДНІВ ДО ВЕСІЛЛЯ

…буде така ж розкішна, як і моя.

Алергія.

Визнай, що ти розчулилася.

Ой, сестричко.

-Припини. Мені не можна плакати. -Не плач. Поплачеш на розлученні.

Ти нестерпна, Тетяно.

Без зайвих слів я бажаю цій парі щастя.

Я люблю вас.

Я хочу добре поїсти. Надіюся, бенкет буде.

Я хочу напитися до смерті,

якби я хотів жити, то пив би ліки.

Ось вам голуб миру.

-Це відстій, Бето. -Що?

-Це відстій. -Не кажи так.

Ти такий упертий.

Я просив покращити роздільність, використати теплий колір. І знімати в HDR.

Нічого не розумію. Я не говорю по-ботанськи.

До того ж це дім Єви, але ми ділимо рахунки.

-Я не халявщик. -Розслабся, брате.

-Я пожартував. -Це не смішно.

Великий Бето, у мене закінчуються гроші.

Якщо я не знайду спонсора для гри,

то повернуся на нудну роботу.

-Єва знає? -Авжеж, ні.

Вона зайнята весіллям. Я не хочу її турбувати. Сам усе владнаю.

Сукня шикарна. Ти чудово виглядаєш.

-Дякую. -Ви супер, пані Юніс.

Але…

Думаю, чогось бракує.

ВЕСІЛЬНІ ІГРИ

53 ГОДИНИ ДО ВЕСІЛЛЯ

САН-ПАУЛУ — ІЛЬЄУС: 1 715 КМ

Не саджай Андраде поруч із Ортою, заради бога.

Вони ненавидять одне одного.

Так. Гаразд.

Так. Багато льоду, як я казала.

Чекай. У мене інший дзвінок.

Зробимо так.

Привіт, дорогенька.

Так, у мене є план розсадки.

Гаразд, поміркуймо.

Алексе.

Знову перевіряєш пошту, малий?

Ні, шукаю рейси, як ти просила.

Багато льоду.

Заради бога, не забудь.

Так, у штаті Баїя літо. Льоду забагато не буде. Бувай.

Коханий, ти вже спакував речі?

-Через п'ять хвилин. -Ти вже це казав.

-Ми їдемо в аеропорт через годину. -У мене лише одна сумка.

І мені не треба багато одягу на медовий місяць.

Шість місяців планування. Здається, все йде не так.

Усе буде добре. Ти прекрасна.

Бачиш?

Привіт, мамо.

Єво, доню,

можна вбити твою свекруху?

Чому друзі нареченого сидітимуть тут, якщо там значно краще?

Мамо, ти мала дзвонити лише в екстрених випадках.

Що?

Що за хрінь?

Виправмо це. Більше схоже на похорон, а не на весілля.

Хто вибирав декор?

Точно. Я вб'ю цю відьму.

Мамо, тримайся. Я їду.

ПІНДАМОНЬЯНГАБА — ІЛЬЄУС: 1 576 КМ 53 ГОДИНИ ДО ВЕСІЛЛЯ

Я говорю по телефону, тихіше.

-Сантьяго, уважніше. -Та ну.

Доню.

-Привіт, тату. Щось не так? -Доню.

Подорож в автодомі — це традиції сім'ї нареченого.

Треба було сісти на літак.

Ти ж боїшся літаків, тату.

Автодомів я боюся ще більше.

Мабуть, ти боїшся зустрітися з мамою.

Та годі. З твоєю мамою? Прошу.

А що? Вона питала про мене?

Привіт, Алексе, це Сюзанна, директорка «Ігор розуму».

Я хочу поговорити про твою гру.

Але завтра я лечу в Лондон. Можеш сьогодні?

Десь о 14:00?

Тато все ще кохає маму.

Уявляєш, Алексе?

Скажу тобі так:

їхні стосунки схожі на мильну оперу.

Алексе?

Усе гаразд, коханий?

Треба відповісти. Вітаю, пані Юніс.

Мама каже, все стається, коли має статися,

але це дурня.

Іноді щось стається в найгірший час.

Чорт.

Сюзанно, дякую, що подзвонили. Я дуже радий.

Але я… Ні, це занадто депресивно.

Треба щось краще.

Сюзанно, дякую, що подзвонили. Я дуже радий.

Сюзанно…

Вітаю, Сюзанно. Це Алекс.

Я радий, що ви подзвонили,

але я їду на весілля і не можу…

-Алексе! -Що?

Це трагедія.

-Що? З нашими батьками? -Гірше!

-Що таке? -Сукня.

-Вона не готова. -Була ж готова.

Але ренесансне мереживо запізно прислали з Ресіфі.