The Little Mermaid

"...АЛЕ В РУСАЛКИ НЕМАЄ СЛІЗ,

І ЧЕРЕЗ ТЕ ВОНА СТРАЖДАЄ ЩЕ БІЛЬШЕ".

ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН

РУСАЛОНЬКА

Обережно!

Ще гарпунів!

Готуйте сітки!

- Убийте її, перш ніж зійде на борт! - Де вона? Пусти!

Чекайте.

Та й швидка ж вона.

- Дайте ще одного! - Вона тікає!

Ще й вишкіряється до тебе.

Не влучив у неї.

- Ще одна. - Ось іще одна!

Агов!

Розійдіться! Назад!

Що ти робиш?

- Там русалка! - Русалка?

Роззуй очі!

Чим ти думав?

Тут небезпечні води.

І час зараз теж небезпечний.

Сьогодні кораловий місяць.

Кажуть, у цей час король вод збирає дочок-русалок

манити чоловіків на смерть.

- Кажуть? - Так.

І найсильніші не можуть опиратися їхнім чарам.

Старі казочки.

Вертайтеся до роботи!

- Ходімо. - Бачите?

Що бачу, Гокінсе?

Бічний вітер жене хвилю, от і все.

- Це король вод робить. - Дай руку.

Він утопив би нас сам, якби міг.

- Швидше! - Піднімаю грот!

Канат натягнутий.

Де принц Ерік?

На носі, сер Грімсбі.

Еріку!

Що ви там робите?

Негайно повертайтеся!

Не треба так за мене хвилюватися, Грімсбі.

Звіть мене егоїстом,

але я не хочу казати королеві,

що її син упав за борт під моїм наглядом.

Та ще й у свій день народження.

Схоже, там іспанський галеон, прямує до берега.

Можна піти за ним у порт,

глянемо, що привезли на продаж.

Наш корабель і так завантажений під зав'язку.

Ми вже сім тижнів ризикуємо життям у відкритому морі.

Сьогодні ми попливемо додому.

Еріку.

Слухайте мене.

Будьте обачнішими.

Обережно, Грімсбі!

Мої доньки семи морів,

я чекаю новин з усіх ваших вод.

Таміко, Перло,

дуже радий вас бачити.

Каспіє, Індіро,

моє серце радіє, що всі ви тут.

Мало,

Каріно...

А де Аріель?

Себастьяне?

Ти мав простежити за тим, щоб Аріель була тут.

Я намагався, ваша величносте,

але те дівча... Це неможливо.

Я сьогодні вранці нагадував їй про ці збори.

Що тут вдіє один ракоподібний?

Тоді пливи і знайди її.

- Так, ваша величносте. - Так.

Уже пливу.

"Так, ваша величносте. Уже пливу".

Зрештою, знайти русалку не так і складно.

Якщо пощастить, обшукаю лише один океан.

Де ж ти, дівча?

Не можна відпливати так далеко від палацу, Аріель.

Повертаймося.

Як воно працює?

Пливімо, Аріель. Будь ласка.

Флаундере, ти боягуз, як та гупія!

Я не гупія.

По-моєму, ми досить далеко запливли.

Чекай.

Що то таке?

Я ще такого не бачила.

За мною.

Аріель! Почекай на мене!

Я не вмію так швидко плавати.

Тільки подивися.

Цей корабель, певно, бував у битвах.

Ага, чудово.

Тепер змиваймося звідси.

- Страшно стало? - Кому, мені?

- Та де! - От і добре.

Тоді плавай назовні, стеж, чи не з'являться акули.

Добре, домовилися.

Що?

Аріель, чекай!

Ти справді думаєш, що тут є акули?

Флаундере.

Глянь на це.

Це найменший тризуб, який я бачила.

Я - король Флаундер, володар семи морів!

Цікаво, нащо людині такий малий тризуб.

Певно, Скоруля знає.

Як завжди.

Та чого ти?

Це просто твоє відображення.

Спокійно.

Нічого не станеться.

Флаундере, стережися!

Флаундере!

Ти цілий, Флаундере?

Звісно.

Бачив я й більших акул.

Просто відступати не можна.

Їм треба показати, хто...

Повертайся, Флаундере. Це лише Скоруля.

Аріель. Мала, привіт, як життя?

Не зважай, то я закусила трохи.

Скоруле, ми знайшли скарб.

Так. На затонулому кораблі,

там було моторошно.

Людські пожитки.

Ану дайте глянути.

Показуй.

Є ідеї, що це таке?

Овва.

Це...

Це ж... Так.

Це вельми рідкісна річ.

Так? І що ж це?

Це ж...

Це штрикоплет.

- Штрикоплет. - Ага. Так.

Цими штучками люди куйовдять собі кучері.

Ось так заплітаєш,

тоді смик, потім ще трохи штрик,

і маєш естетично привабливу конфігурацію на голові.

Люди шаленіють.

Правда? От би побачити це.

- Не можна. - Флаундере.

Але це правда.

Батько й досі не пускає на поверхню?

Так, заборонив.

Він вважає всіх людей варварами.

Та не такі вони й погані.

Якщо ти не кокос.

Кокоси їм не показуй.

Клянуся, як одного вхоплять,

трощать його на друзки, отак. Дивина.

- А це що? - Аріель!

Я пів океану проплив, доки шукав.

Аріель!

Себастьяне!

- Пробач, що так вийшло! - Аріель!

Що ти робиш нагорі?

Марнуєш час із дурною птахою, якій що пливти, що летіти?

Агов!

Ти, певно, геть забула про сьогоднішній кораловий місяць?

О ні!

О так!

Що король Тритон збирає доньок...

але однієї бракує.

Батько мене вб'є!

- Вибач, Скоруле, пора! - Так.

Добре, золотце. Мені теж.

Треба подихати.

Так, поквапся додому, принцесо.

Не можна спізнюватися на таткові збори, правда ж?

Може, я теж завітаю.

Хоча стійте, яка прикрість.

Схоже, старший брат забув запросити на свято тітку Урсулу.

Знову.

Це я маю влаштовувати свята, а не чекати запрошення.

А які бенкети були в нас, коли я жила в палаці!

А тепер гляньте, я - сімейна парія.

Схудла, як тріска, самі очі лишилися.

Вигнана й забута, майже доведена до божевілля,

я сиджу в цій темній, тісній ущелині вже 15 довгих років.

Доки таточко та його розніжені русалки святкують кораловий місяць.

Що ж, я дам їм привід святкувати.

Здається, я нарешті знайшла таткову слабкість.

Так.

Любов Рудої до людей може стати саме тією нагодою,

якої я чекала.

Це безвідповідально.

Сестри припливли лише на одну фазу коралового місяця.

Чи могла котрась із них не з'явитися?

Ні. Твоя правда.

Пробач.

Аріель не винна.

Ми досліджували, за нами погналася акула, і...

Акула?

Ти знову плавала до кораблів?

Ті води небезпечні.

За мене не бійся.