The Mark of Zorro

Компанія "20 сторіччя - Фокс" презентує

Тайрона Пауера у фільмі "Знак Зорро"

У ролях: Лінда Дарнелл, Бейсіл Ретбоун та інші

Автор сценарію Джон Тентор Фут

За романом "Проклін Капістрано"

Композитор Альфред Ньюмен Оператор Артур Міллер

Режисер Рубен Мамулян

Мадрид - коли Іспанська імперія розкинулася по всьому світу

і молодим дворянам викладали модне мистецтво вбивства...

Погана посадка, руки як дрючки, кінь не слухається вершника.

Дискваліфікувати.

Каліфорнійський півник. Ставлю 10 песо, пройде все.

Чисто? - Прийнято.

Розправ крила, друже.

Прошу, 10 песо.

Ви, вірно, забули,

що в Каліфорнії сідло використовують замість колиски.

Чудово, сеньйоре. - Я просто сидів на ньому.

Даси йому три морковки після того, як погодуєш, Мануелю.

У вас сьогодні справи при дворі? - Ні, сердечні.

Щось не так. - Лице, друже. Лице.

До чого цей парад?

Ця сеньйора Св. Антонія введе у спокусу. Ми зустрічаємося.

Ви забули, що о 3 годині у вас дуель з лейтенантом Кортесом?

Санта Марія! Зовсім вискочило з голови.

Чому я повинен битися з усіма фехтувальниками Мадрида?

Всі люблять битися, але чому обов'язково зі мною?

Заспокойтесь. Просто стало модним зачіпати каліфорнійського півника.

Нанесіть йому укол в руку, і нехай величається, що бився з вами.

Кадете Вега, вас негайно викликає до себе командир.

Гаразд. Бачите, зараз я не можу. Передайте це Кортесу.

Але завтра я до його послуг.

Сеньйори, прошу уваги.

Усім вина. Я пригощаю.

Давайте, остання можливість випити за мій рахунок.

Остання? Тобто, як це розуміти?

Батько кличе мене додому. Командир повідомив.

Першим же кораблем відпливаю з Лісабона.

В Каліфорнію?

А як же служба? - Доведеться кинути.

Що там в Каліфорнії? Індіанці заважають?

Ні. - З ким же там битися?

Нема з ким.

Що ж ви будете робити зі своєю шпорою, півнику?

А от що.

Хай залишається там.

Споглядаючи на неї, уявляйте мене

серед щасливих селян, сонних дворян

і вічної нудьги.

Вина!

Тост, сеньйори. За Каліфорнію,

де чоловіки одружуються, возяться з карапузами і вирощують виноград.

Який нині врожай винограду? - Якимось дивом він ще солодкий.

Чому так похмуро?

С ненавистю в серці співати не дуже зручно, сеньйоре.

Ненависть до кого? - До мера, хай він згорить у пеклі.

До мера? На світі не було чоловіка добрішого і кращого.

Ви його не знаєте, сеньйоре.

Чи мені його не знати. Він мій батько.

Ну, сказаного не повернеш.

Мені дали 20 батогів за просту обмовку.

Греби, греби. Вези мене до берега.

Добрий день. - Добрий день.

Така честь. Чим можу служити? - Склянку кращого вина.

Ви тут приїжджий? - Не зовсім так.

Я народився і виріс неподалік.

Я син мера.

Де взяти карету до Лос-Анджелеса?

Прокинься! Чуєш мене? - Так, сеньйоре.

Сюди, будь ласка.

Педро! Сеньйор хоче винайняти тебе.

Він син мера. - Мені треба в Лос-Анджелес.

На пристані мої коробки і чемодани.

Я добре заплачу.

Чого ти вилупився? Повезеш чи ні?

Що сталося з цією країною? Здуріли всі, чи що?

Слухай, ти! Або говори, або я відріжу тобі язика.

Ви запізнилися, пане. Ваш добрий батько вас випередив.

Батько? Що ти маєш на увазі? - Пробачте. На зібранні цей чоловік

виступив проти великих податків.

Наступного дня солдати відрізали йому язика.

Клянуся вам.

Тому, поки не підійде обіцяне підкріплення...

Що?

Так у Каліфорнії ще вміють сміятися. Я думав, уже розучилися.

Хто ви? - Заявляє, що син мера.

Я нічого не заявляю. Я Дієго Вега, син дона Алехандро.

А це, незважаючи на зміни, схоже, мій дім.

Пробачте, я не знав про ваш приїзд. З приїздом у Каліфорнію.

Капітан Естебан Паскаль, воєнний радник мера.

Вельми приємно, але не розумію.

Навіщо батько перетворив наш дім у казарми?

З вашого від'їзду обставини змінилися.

Ваш батько у відставці.

Вік. Відтоді селяни стали старанніші.

А дворянам дозволено займатися своїми справами.

Ми керуємо країною.

Розумію.

Розумію. Хто зараз мер?

Луїс Квінтеро. Я вас познайомлю.

Спочатку я поїду до своїх. Де вони?

У своєму маєтку.

Квінтеро не пробачить мені, якщо я йому вас не представлю.

Ви ж не хочете, щоби мені виголосили догану.

Як можна відмовити чоловіку з оголеною шпагою в руці?

В Лос-Анджелесі з'явився гумор. Виконуйте обов'язки.

Так, мій капітане.

Дурна звичка.

Дехто смикає рукавички, або крутить монокль, або кисет.

Священики перебирають чотки. А я люблю грати шпагою.

Вам подобається ця зброя?

Я погано в ній розбираюся, капітане.

Фехтування - жорстока розвага.

Так цей убив чорногрудого?

Так, ваша високосте. - Кривава була бійка?

На краю майданчика всі були в крові з ніг до голови.

Шкода, я не бачив. Скільки ти просиш за нього?

Він добре показав себе.

Я прошу за нього 40 песо.

40 песо? Естебане! Підніми цьому шахраєві податкову ставку.

Ні, ваша високосте. Півень ваш. Це подарунок.

Для вас він не коштує ані копійки.

Так-то краще. Набагато краще. Віддай його моїм слугам.

Сеньйоре.

А це що за кавалер? Чи це юний лорд з Іспанії?

Чудова здогадка. Він щойно прибув.

Дон Дієго Вега, син вашого шанованого попередника.

Я знав, що ця тканина з Мадрида. Дорого коштує?

Сеньйор прийшов з візитом, а не оговорювати вартість плаття.

Авжеж, звичайно.

З приїздом, сеньйоре. Будьте як вдома.

Дякую, ваша високосте. - Луїсе! Луїсе!

Корабель із Іспанії. В магазинах буде на що подивитися.

Мені потрібні... - Гроші, гроші. Завжди гроші.

Луїсе, я не знаю цього сеньйора.

Він з того корабля з Іспанії. - Яке диво.

Хто-небудь з вас представить його?

Дон Дієго Вега. Сеньйора Інес де Квінтеро.

Моя жінка. - Сеньйоро.

Вашій високості пощастило.

Не певен. Вона думає, що гроші ростуть на деревах.

Вашому чоловіку теж сподобалося плаття сеньйора.

Ми дуже цікавимося модою.

Нічого дивного. Чим ще тут цікавитися?

Я мрію про життя в Мадриді. Блиск і святкування двора.

Терпіння, люба. Ти там побуваєш. - Звичайно, коли стану старою.

Вам це ніколи не загрожує.

Чули? Яка витончена чарівна мова.

На жаль, що...

Що ви сказали, доне Дієго?

О, так. Я говорив, що маю вас покинути

і провідати своїх рідних.

Не залишайте мене з цими варварами.

Підемо зі мною по магазинах, допоможіть мені з вибором.

Мені... Мені важко відмовитися.

Я люблю мерехтіння сатину і шовку,

коли один перетікає у відтінок іншого.

А запахи парфумів і лосьйонів:

трояндова олія, гвоздика, подрібнені лілії і мускус.

З прикрас і дорогоцінностей... - Дону Дієго пора до батьків.

Це правда. Борг вищий за розваги.

Ваша високосте. Капітане.

Сеньйоро. - Я проведу вас.

Цей павич тривог нам не завдаватиме.

Думаєте, ні?

Капітан ревнує. Жевжик уколов фехтувальника Туше.

Мені не подобаються такі жарти. Око може підвести.

Можливо.

Хто це був? - Ти його не знаєш.

Приїжджий. Дуже ласкавий.

Судячи з рум'янцю, це вже точно.

Нарешті в цих нетрях з'явився кавалер,

що знає останню моду, танці, як полестити жінці.

Коли я з ним познайомлюсь? - Послухайте цю дівчинку.

Ти для нього надто юна. Навіщо їй дозволили одягти мантилью?

Вона в ній така доросла.

Я вже доросла. Мені скоро 18.

Кармен Кастелано молодша, і вже заміжня.

Кармен Кастелано. Її бабка була кріпачкою.

Чернь виходить заміж, коли захоче.

В твоїх жилах тече кров ідальго.

Спокійніше, дівчино, інакше віддам тебе в монастир.

Мені жаль вашу конячку, сержанте. Такий важкий батіг.

Думаєте, це для неї? Таким покалічити можна.

Бачите? Навіть вухом не ворухнула.

Вона знає. Сьогодні збираємо податки з селян.

А, так батіг - для платників податків?

Тільки для впертих.

Коли будете брати податки в мене, обіцяю, я не буду опиратися.

Візнику, тут праворуч. - До побачення.

До побачення.

Мамо. - Дієго!

Синку. Дитино моя.

Мамо.

Здрастуй, Маріє. - Я так рада.

Старий Хуан, такий же товстий.

Привіт, Мануеле. Хосе! Де батько?

В кабінеті, з отцем Феліпе. Ідемо, він чекає тебе.

Речі дона Дієго віднесіть у кімнату. - Добре, сеньйоро.

Говорю вам, ці умови нестерпні.