Paint

Коли починаєте, досить легко розгубитись,

але нехай це все увійде у вас,

і побачите, що можна знайти.

Хто знає?

Можливо, щось знайде нас.

Щойно скажеш, і ось.

Що ж, це міс Марсі.

Міс Марсі — красивий пишний кущ ожини,

на який ми натрапляли раз чи двічі у наших мандрах.

Чим ти поділишся з нами сьогодні, подружко?

Смаковитою ожиною?

Коли востаннє ви чули когось, хто би так цікаво розповідав?

Можливо, міс Марсі губить свої ягоди в струмку.

І, можливо, ці ягоди проростуть на березі озера, в яке впадає струмок,

і принесуть міс Марсі нащадків в найближчі роки.

Хоч я навіть не знаю, чи так ростуть ягоди.

Але це точно звучить красиво.

Певен, міс Марсі сподобалось би, якби хтось особливий

трохи прикрасив це місце.

Як нам варто його називати?

Артур.

Артур Вічнозелений.

Гадаю, могутня гора Мансфілд схвалила би подібне ім'я.

Бо немає нічого кращого,

ніж обіймати найближчого та найріднішого,

коли світ огортає холоднеча.

Таку картину ми усі хочемо намалювати.

Дякую, що відвідали це особливе місце зі мною, Карлом Нарглом.

Знято. Ми поза ефіром.

В той самий час завтра?

Ні за що це не пропущу.

МАЛЮВАННЯ З КАРЛОМ НАРГЛОМ

Так, це воно.

Вітаю на програмі "Найсильніша людина світу".

На мить майже забув, де я.

Майже.

Дивовижно!

Не знаходжу іншого слова.

Чудово та дивовижно.

Раніше Артур вже десь був?

Був ставок на ім'я Артур, але не дерево.

-Дерева так ніколи не називали? -Ні.

Відкриваємо нові горизонти.

-Я забула молоко. -Гаразд.

Щось болить?

-Ні, я добре почуваюсь. Ні. -Судоми чи ще щось?

Сніг в цю пору року?

Неймовірно.

Ніколи не знаю, куди я поведу.

Це ти точно.

Вітер такий вологий.

Нічого, якщо я віднесу міс Марсі та її друзів у "Вантастик"?

Гадаю, їм це сподобається. Тримай.

Ключі такі теплі.

-Вибач. На хвилинку, прямо тут. -Тоні.

Ось кава з молоком.

Чудово.

Тоні.

Тоні.

Кетрін.

-О Дональде! -В ефірі "Сьогодні в Берлінгтоні".

-Готовий. -Ми в ефірі.

Ласкаво просимо. Це передача "Сьогодні в Берлінгтоні".

Друга камера.

-І я її ведучий… -Перша камера.

-…Дональд Мур. -Лишайся на першій.

-Важко відвертатись. -Так. Хоча багато людей це вміють.

Нас вбиває "Фокс Ньюз". Канал "Погода", канал "ТБ Гід".

-Агов, Ті. -Що?

Не втрачай віри.

Велике питання в тому, чи бажаємо ми, аби парад заважав доступу

до місцевих закладів культури.

Це д-р Бредфорд Леніган?

Куратор Берлінгтонського музею мистецтв.

Берлінгтонського музею мистецтв?

Якщо ви справжній митець

на північ від Піттсфілда та південніше Сент-Олбанса,

-то бажаєте, аби ваші картини були там. -Так.

А я знаю одного художника, який веде найпопулярніше шоу з живопису у Вермонті,

на ім'я Карл Наргл.

Так.

Дякую, просто… Я засмучений.

Я вважаю, що іноді, коли у тебе все є,

людям важко побачити внутрішній дар.

Ми…

Я. У мене є ідея, як це можна змінити.

Ходімо.

Наш бюджет скоротили, і нам потрібна твоя допомога.

Поставте мене до роботи, і я буду підписувати господарчі сумки,

доки мої пальці не стануть насиченого сильного кольору.

Сумки нам не допоможуть. Нам потрібні рейтинги.

Такі, які здатен забезпечити лише Карл Наргл.

Тому ми будемо транслювати тебе по дві години на день.

Підряд. По одній картині на годину.

Це для того, аби я міг підготуватись.

Отже, у людей буде шанс побачити вдвічі більше моїх творів?

Це ідея Кетрін.

Ідея Кетрін?

Вона хоче переконатися, що телекомпанія у гарному стані.

І я також хочу.

Тоді вона зможе піти.

Звісно, як справжній митець,

якщо я почну штампувати в рік на 255 картин більше,

люди можуть подумати, що для мене кожна картина не така й цінна, та…

Я не можу так ризикувати.

Ми впораємось без цього.

Звісно. Але повідом мене, якщо я чимось зможу допомогти.

Побачимось.

"ВАНТАСТИК"

ВЕРМОНТ ЖПИСЕЦЬ

-Вантастик! -Вантастик!

Привіт, Вантастику!

Не намагайся змусити грати бугі-вугі Короля рок-н-ролу

ПОВОРОТ НА ЧЕРВОНЕ СВІТЛО ЗАБОРОНЕНИЙ

БЕРЛІНГТОНСЬКИЙ МУЗЕЙ МИСТЕЦТВ

-Вона могла б висіти в Берлінгтоні. -Ні.

22 РОКИ ТОМУ

Вона така гарна, Карле.

Є лише один шанс потрапити у той музей.

Будь-який заклад і будь-хто...

були б щасливі отримати тебе.

А я був би щасливий отримати тебе.

Просиш мене стати твоїм полотном?

Я прошу тебе пройти зі мною в особливе місце у моєму фургоні.

Ходімо.

Ось так. Обережно.

Це розкладний диван?

Зроблений на замовлення.

Вони найкращі.

Легко розкладаються. Раз, два і все.

Ось тобі й ліжко.

Гадаю, сили природи хочуть, аби ми тут зайнялись коханням.

Це португальська фланель?

-Тричі пряжена для додаткової пухкості. -Напевно.

Бо вона мене розпалює як піч піцу.

Ви надихаєте мене на геніальність.

Привіт. Перепрошую?

Ви надихаєте мене на геніальність!

Я лише пензель у руках Господа.

Я відвідую з вами особливі місця з дев'яти років!

Дякую, що мандруєте зі мною.

Боже. Ходімо, ходімо.

Цей світлофор дуже довгий.

Я їду до "Волмарт".

Кажу, що їду до "Волмарт".

Їдь негайно.

БЕРЛІНГТОНСЬКИЙ МУЗЕЙ МИСТЕЦТВ

Привіт, номер 12 прийшов!

Як справи, Сіде?

У когось побачення.

У мене. І я хвилююсь.

Вона живе у будинку із A-подібною стріхою, схованому у горах?

Кетрін? Ні.

Але вона хоче звільнитись з телекомпанії "ПіБіЕс Берлінгтон".

І я не проти.

Ти водиш фургон без дзеркал заднього виду та без гальм.

Звучить небезпечно. І мені це подобається.

Завжди рухаюсь вперед до наступної мети.

Я би не сидів тут сьогодні, якби жив інакше.

Так, у тебе найкраще місце у найкращій перукарні міста.

Певно нам усім пощастило.

У кожному лісі має бути найвище дерево,

і, гадаю, ми знайшли наше

з, імовірно, найбільш вражаючим стовбуром,

який бачила гора Мансфілд.

Дякую, що відвідали особливе місце зі мною, Карлом Нарглом.

-Знято. -Мабуть, то дерево було надто високим.

Підготуйтеся. Тобі будуть дзвонити щодо цього.

Авжеж, дозволь провести тебе сюди.

А починали з розлогого в'язу. Потім воно стало білим дубом.

-Так. Венді, візьми картину. -Така велика. Мені її взяти в...

Поклади її у фургон, як ти робила 6000 разів.

-Я забула коробочку для люльки. -Амвросіє!

Якби ти дав мені ще пів години, воно би стало секвоєю.

-Боже мій. -Або червоним деревом.

-Так, якби ти міг… Сюди. -Пане Наргл, вітаю.

-Вітаю. Перепрошую. -Привіт!

-Це честь зустрітись з вами. -Дякую.

В дитинстві мої батьки вчили мене, що все можливо

-за допомогою вашої передачі. -Правда?

Якщо до цього прикласти пензлі, правда?

-Хто це? -І тепер я тут.

Це Амвросія. Хіба не чудова? Вона фантастична.

-Через три, дві, одну. Так. -Добре.

-Що відбувається? -Нічого.

Тобі немає про що турбуватись.

Ти Карл Наргл.

Тобі непотрібно навіть озиратись.

Кажу це в прямому і переносному сенсі.

Поговоримо.

В ефірі "Малювання" з Амвросією.

Чисте полотно.

Ось, як усі ми починаємо.

Воно лякає, чи це можливість створити щось,

чого світ ще не бачив?

Якщо чесно, це водночас й те, й інше.

Проте я, наприклад, у захваті

від можливості приєднатись до вас у цій подорожі самопізнання.

Тож нумо малювати.

Камінь. Намалюємо камінь.