The first 200 lines.
Точно в ціль.
-Ковтни, хлопче. -Ні. Дякую.
Облиш, це тільки пиво, дівчинко, випий.
Гаразд.
-Я люблю пиво. -Так, помітно.
Здається я казав тобі позбутись всього цього кіношлаку про монстрів.
-Що не так? -Боже, Джефф.
Коли ти подорослішаєш?
Я не знайду тобі дівчину,
поки ти не зрозумієш, що не так з Брюсом Кемпбеллом.
А що не так з Брюсом Кемпбеллом?
"Смерть мерців"?
"Маньяк-поліцейський"?
"Пастка на Місяці"?
Брюс Кемпбелл - найвидатніший актор свого покоління!
"Людина з крикливим мозком."
"Інопланетний апокаліпсис".
О, цей хороший, "Колонія чужих."
Ще й як хороший!
Так, "Брюс Кемпбелл у ролі лейтенанта Джека Страйкера,
"незаконно клонованого воїна і останньої надії людства проти смертоносної колонії чужих."
Так, і що?
Чувак, забудь це. Облиш цей треш.
Виходь з автівки.
-Що? -Тобі не подобається Брюс, тому геть!
Гей, чувак, розслабся.
Крім того, мені сподобався "Бубба Го-теп".
"Бубба Го-теп" подобається кожному!
Заспокойся.
ОК. Все добре, чудово.
-То може поїдемо до дівчат? -Гаразд.
От лайно.
Бу!
-Покидьок! -Чувак, да що з тобою таке? Давай.
Якого дідька?
Ти репетуєш наче дівка.
Джефф, Маленька Дебі.
Привіт.
Клейтон, Велика Дебі.
-Привіт. -Привіт.
Да ладно, пішли оглянемо це жахливе кладовище.
Коли я вперше розповів їй про цей старий цвинтар
вона ледь не розплющила мене в обіймах. -Так.
-Вона начебто красуня. -Так. Не хвилюйся.
Мортиція уся твоя.
Я збираюся попрактикуватися у своїх польотних навичках на маленькій міс Хмарочос.
-Гей. -Привіт.
Вони виглядають дуже давніми, історичними.
Так, ці могили тут вже з часів, коли печера...
Дуже, дуже давно.
Вони дуже цінні для цих людей.
Давай щось зруйнуємо.
Якщо це не моє серце.
Що ти сказав? Підсолоди мені губки, крихітко.
-Що? -Гей, подивись.
Ти можеш цілу ніч вдавати з себе недотрогу,
але твої губки кажуть, що ти хочеш гратись по-дорослому.
Ти програєш, крихітко
Ти програєш.
Так чому я досі не бачив тебе у школі?
-Тому що мене там ніколи не було. -Круто.
-Ти зустрічаєшся з кимось? -Ні.
Круто.
Круто.
Боже! Лайно!
Біжимо! Вшиваємося звідси нафіг!
Урод.
Чорт, Клейтон, біжи!
Так, вірно, Ромео
Лайно!
-Звідки те довбане світло? -Це палає пристрасть, крихітко.
-Джефф, не кидай мене! -Ну ж бо, Клейтон, біжи!
Джефф! Джефф, не кидай мене тут, чувак!
Давай, чувак!
Не кидай мене!
Ні! Ні!
Чорт!
Що я зробив?
Залишатись на місці.
Да що не так з тобою, Страйкер? Колонія чужих затисла нас у кут.
ОК, тож передамо скани до Дельти Бейкер,
розставимо кілька біобластерів та йдемо до китайців.
-Полковник Паркер все ще тут внизу у пастці. -То виплакай усі очі.
Останній раз коли я зіткнувся з полковником Паркером, він загрожував мені розстрілом!
Боягуз!
Я мала би залишити тебе ще на Дев'ятому посту.
Ти знаєш, що не змогла би цього зробити, крихітко.
Так. Це правда.
Ти знала, що вони зробили мене з ДНК твого старого?
Тож залишаймося родиною та починаймо обмінюватися слиною якомога швидше.
-Ти збоченець. -Я чоловік.
Та я хотів зробити це з того моменту як ми приземлилися на цій скелі.
До біса все! Ми в оточенні!
Позаду тебе! Бережись!
Лягай!
Обережно! Обережно! Вали його! Вали його!
Коли ж ти здохнеш?
Стоп! Стоп!
Стоп!
-Чувак, треба знати міру. -Пішов ти.
Брюс, це було мило.
А тобі не здається, що це було, я не знаю, дещо занадто?
Ні-ні-ні. Це було ніби Калігула зустрічає загін яблучних пиріжків.
Це не відповідь.
Як для "Колонії чужих 2", то це було ідеально. Продовжуємо!
Гей, малий, не зробиш мені ще лимонаду?
-Він тільки-що закінчився. -Зараз ти в мене закінчишся.
Давай, зараз.
Гарна робота, крихітко.
Кажу тобі, це щастя, на таких низькоякісних шоу,
працювати з професіоналом.
Хто би міг подумати.
Добре.
До біса все це. "Зроби мені лимонаду. Підсолоди мені губки, крихітко!"
Ідеально.
Ось тобі, суко!
Агов, я знаю бар Кауенга, де подають дешеві напої,
і так, я буду там.
Привіт?
О, привіт.
Ні, ви не заважаєте.
Принаймні, подумай.
Містер Кемпбелл, от ваша освіжаюча вода з лимоном, сер.
Дякую.
Гей
-Вона тепла. -Сер, мені шкода.
Я упевнюсь щоб вам до ранку доставили у ваш трейлер ящик з льодом.
Вірно.
Тобі пощастило! Дивись.
Чувак, це добре.
Бу.
Ти попав.
Привіт, парні, як справи? Ось. Один для тебе. Один для тебе.
-Містер Кемпбелл? Містер Кемпбелл? -Так.
Коли ви знімалися в "Армії темряви", коли ви опинились на дні ями,
як вам вдалося повернути свій дробовик?
Поговори із сценаристом, звідки я знаю.
А це робота з Еллен перетворила вас на гея?
Ні, але це було дурне питання.
Навіщо ви знімалися в "Шахраях"?
Навіщо я це зробив? Заради грошей, дурню, чому ж іще?
Заради Бога, що це за сморід?
Це називається дезодорантом. Подивіться в інтернеті.
Побачимося, хлопці. Запізнююсь на вечірку.
-Містер Кемпбелл? -Так.
Дайте мені ваш автограф.
-Є ручка? -Як, у вас немає ручки?
-Як тебе звуть? -Жерар.
Добре.
Це тобі, Жерар. Бувай.
Гей-гей-гей, зачекайте. Тут Жерар з літерою "Ж".
Так, ось. Бувай здоровий.
Агов, містер Кемпбелл. А у вас є свіжіша за цю фотографія?
Дозволь мені дещо запитати.
-Дивився "Сирицевий батіг"? -Так.
-Тобі сподобалось? -Так.
То жени своє стадо звідси.
Потвора.
Гарний задок.
Гаразд!
Так, крихітко!
Гей, солоденька, як щодо принести бурбон і заряджений револьвер?
А як щодо зачекати своєї черги, придурку?
Більше отримаєш після роботи. ОК. Гаразд.
Гарна дівчинка.
Ти. Ти, підсолоди мені губки, крихітко. Ти.
ОК.
-Як справи? -Добре. Добре.
-Гарні новини. -Справді?
Так, я сьогодні уклав контракт.
-Справді? -Так, переглянь некрологи.
Знайдеш там мою кар'єру.
Знаєш, Брюсе, я розмовляв зі студією.
Вони переглядали чернетки "Колонії чужих 2". Вони сказали, що ти ніколи не був кращим.
Так, це тому, що на відміну від інших зірок бойовиків,
я вмію розмовляти... англійською.
-Розрахунок готівкою? -Так, готівкою, так.
Мій друг і агент містер Міллз Тодднер про це подбає.
Ось так. Здачі не потрібно.
-Справді, це особливий випадок. -Так, це особливий випадок.
Цієї ночі я звільняю твою дупу.
Брюсе, я відчуваю невелику ворожнечу у твоїх словах.
Так? Гадаєш? Може це тому, що я витратив
останні шість днів свого життя, знімаючись у продовженні найгівнянішого фільму всіх часів.
-Ти знімався у багатьох гівняних фільмах. -Від цього не легше.
Лікеру! Лікеру, будь-ласка!
Але відгуки на Амазоні були схвальні.
Так, ті, які ти написав.
БК, я відчуваю, що ти хочеш випустити пар.
Я відчуваю, що тобі важко на душі.
Тож я тут. Розкажи мені.
-Просто я думаю що... -Вибач. Треба відповісти.
Продовжуй. Вибач.
Мені здається, що я втрачаю музу. Знаєш, що я маю на увазі?
Щирість, невимушеність, що допомагають творити великим акторам.
Якщо життя актора - картина, то я зараз малюю.
Та як я можу створити великий шедевр, якщо моя фарба висохла,
моє полотно порване,
а мої пензлі вкриті штучною кров'ю монстрів?
-Це через Шеріл, чи не так? -Ні.
No comments yet. Be the first to leave one.