Fever Pitch

Як курча?

Смачне.

Як риба?

Смачна.

Як справи в школі?

Нормально.

Пол?

Нормально.

Добре.

Як морозиво?

Смачне.

Може, коли я знову приїду,

займемося чимось іншим?

Чим?

Підемо в басейн?

Або в кіно?

Я щось вигадаю.

Мене звати міс Г'юз.

Не "місі", не "місіс".

"Міс", ясно?

Потренуємося? Повторюйте за мною:

"Міс Г'юз"

Ну ж бо!

Міс Г'юз

Добре.

Запам'ятайте.

Гаразд. Зараз я розповім,

що мені подобається,

а що НЕ подобається.

Все, годі!

Досить футболу!

Отже, "Про мишей і людей".

Хто дочитав до кінця?

Стівене, ти підняв руку?

Невже ти прочитав?

Так, сер.

Що сталося в кінці?

Він його застрелив, сер.

Хто кого застрелив?

Малий застрелив здорованя.

Сер, він має рацію!

Саме так! Я йду, тому що мені більше нічого тут робити.

Якщо я змусив Стівена Давнінґа прочитати книжку,

значить, я досяг усього.

Це вже пік моєї кар'єри.

Скажеш щось про книжку, Роберте?

Ні, сер. Про Алана Сміта.

Не зараз.

А що ти хотів сказати?

Містере Ашворт, можна вас?

Перепрошую, але ваш гамір

заважає мені проводити урок.

Ви звикнете.

Я не хочу до такого звикати.

Я хочу працювати,

а не слухати фанатські співи!

ТИХО!

Виходьте вперед!

Підніміть руку!

Поза грою! Лайнсмене!

ВИ — лайнсмен!

О, Боже!

Поплескайте в долоні.

Підтримайте його.

У нас немає лайнсмена, сер.

То аплодуйте арбітрові!

Гаразд. На сьогодні досить.

То я дурненька нова вчителька,

а ви тертий світом цинік?

Що?

Ви щось бурмотіли, коли я ставила запитання.

Бурмотів? Я читав огляд матчів.

Я ніколи не слухаю на нарадах.

Ви ж тільки вдаєте фаната,

щоб здаватися "крутим пацаном".

Це через те, що діти люблять мої уроки?

Усі діти люблять байдикувати.

Ви спробуйте їх чогось навчити!

Я вже знаю, чим це скінчиться.

Ви шпекнетеся на килимі.

Якщо ми шпекнемося на килимі,

я куплю тобі новий килим.

Авжеж!

Річ у тім...

Я так і знала!

Ні! Жодних килимів!

Він — учитель англійської.

Боже! Знов те саме!

Подивися на Патрика Свейзі.

Усім байдуже, чи він читав Байрона.

Зате я б показала йому свій килим.

Я хочу, щоб чоловік мав мізки.

Хоч трохи.

Усе! Сьогодні міряю підлогу,

а завтра йду купувати килим.

Чудово! Якщо ми з ним шпекнемося,

обший килимами ввесь будинок.

Стіни, стелю, сад...

То яка вона?

Вона з тих жінок, котрі вважають,

якщо ти любиш футбол, ти — дебіл.

Паскудство!

Вона гарна?

Це нічого не змінює.

Тобто?

Що?

Що я такого спитав?

Це цілком доречне запитання.

Вона приваблива, то й що?

Вона мене ненавидить, а я — її.

Який у цьому сенс?

Сране марнування часу!

Я заінтригований.

Мабуть, жахливо бути таким.

Прикидатися, що тебе хвилюють результати матчів,

адже світ такий жорстокий,

і ніщо в ньому не має сенсу!

А що МАЄ сенс?

Може, саме футбольні матчі?

Не переймайся. Він сумний, самотній виродок.

Кого хвилює, чому він такий став?

Де твій брат?

Отам.

Гей, номер 9 !

Ти придурок!

Він же десь був на перегляді?

Так. В "Орієнті".

Йому й контракт пропонували.

І що сталося?

Він відмовився.

Дурило! Сказав, це ризиковано.

Чим він тепер займається?

У нього власний бізнес.

Щось із комп'ютерами.

Заробляє 50 тисяч на рік.

Я б відмовився від 50 тисяч

— заради контракту з "Орієнтом". — Я б теж.

— Хоча я й не люблю "Орієнт". — Я теж.

Та він має й те, й друге.

Заробляє 50 тисяч на рік

і грає на полі з прожекторами.

З прожекторами й кафе.

Хотів би я грати на полі, де є кафе!

Нам уже, мабуть, запізно?

Хтозна.

Стенлі Метьюз грав до 50 років

у Першому дивізіоні.

Закладаюся на будь-яку суму,

що ти не гратимеш у 50 років

— у Першому дивізіоні. — Це через куріння.

Ні, Стів, просто ти — гівняний гравець.

Пенальті!

Так!

Подерж.

Завжди хотів це зробити.

Антропологам завжди було важко

пояснити популярність футболу.

Вони не бачать усієї картини

і не здатні зрозуміти,

що це більше, ніж просто гра.

Усі ми маємо причини,

щоб любити те, що ми любимо.

Батько приїхав!

Дякую, що відчинив двері.

Він готовий?

Він уже давно готовий.

Не давно.

Давно!

Коли ви повернетесь?

Десь о 6:30.

Гаразд.

Ну, бувай!

Не нудьгуй!

Бувай, сонечко.

Наступного разу сходимо кудись удвох?

Ти ж хочеш піти?

Куди?

На матч.

Ага.

Я й бачу.

Я не дуже люблю футбол.

Справді.

Коли-небудь ми знайдемо щось,

що тобі сподобається.

Мама має гарний вигляд.

Ага.

У неї все гаразд?

Не зовсім.

Пам'ятаєш останню домашню гру

того сезону?

Херово вони грали.

Вони херово грали торік

і позаторік.

І цього року херово гратимуть.

І наступного року. І ще через рік.

Не перебільшуй, Френку.

А ти на щось сподіваєшся?

А ти як гадаєш?

Вони такі погані, як каже Френк?

Він тут уперше.