Fear Street: 1978

РАНІШЕ В «ВУЛИЦІ СТРАХУ»

Шейдісайд, містечко в Америці.

Але через трагічні події воно одержало іншу назву –

Столиця кривавих убивств.

Вчора ввечері…

знову сталася трагедія.

Зі мною шериф Нік Ґуд.

Шерифе, що ви можете розповісти?

Всього сім жертв.

Це все не випадково.

Господи!

Всі вбивства пов'язані з Сарою Фір.

У 1666 році Сару Фір повісили за відьомство.

Вона насилає чари й перетворює людей на вбивць,

щоб помститись місту.

Тікайте!

У 1978 році вціліла лише Берман.

Вона – наш ключ.

Все скінчено.

Скінчено? Це ніколи не скінчиться.

Сем…

САМАНТА ФРЕЙЗЕР

Припини!

Я поверну тебе.

Столиця кривавих убивств.

Після тижневого жахіття

Шейдісайд знов виправдовує своє прізвисько.

Надягнувши маску у вигляді черепа,

випускник школи Раян Торрес

розпочав дні жахіть із різанини в торговому центрі.

Жителів міста, які досі у жалобі, знову охопив страх.

В Управлінні шерифа повідомили про криваву бійню в лікарні Іст Юніон.

Поліція вважає, що вбивці перебували під амфетамінами.

Основні підозрювані – Кейт Шмідт

та Саймон Калівода.

Місцем фінальної розправи став місцевий магазин.

Шериф Нік Ґуд побачив місце злочину повним калюж крові і розбитих мрій.

ЦЕ ЗНОВУ ВІДБУВАЄТЬСЯ

ТЕЛЕВІКТОРИНА – ВЕЧЕРЯ – ВІДЕОПРОКАТ

ЗАМКИ

Майоре, досить!

А щоб ти всрався!

ПОГОДУВАТИ МАЙОРА ТОМА

Нетерплячий ти засранець.

ДЕНЬ 5937

Саннівейл – це місто надії.

Моя родина живе тут поколіннями, сприяючи зростанню нашого міста.

Тепер я беру в руки факел,

який тримали мої предки…

Це означає, що я готовий віддавати свої сили мерії ще два роки.

Я обізнаний з усіма проблемами…

і готовий слухати.

Працюймо разом над тим, щоб Саннівейл і надалі процвітав!

Все добре. Сиди тут. Я захищу нас, гаразд?

-Не рухатись! -Зачекайте!

Благаю, зупиніться! Благаю! Це ми вам дзвонили.

Мене звати Діна Джонсон. Розкажіть, як ви вижили!

На нас напали. Тут вбивці!

-Візьміть слухавку! Допоможіть! -Благаю!

-Алло? -Ти досі жива.

Берман…

Якого біса ви сюди приїхали?

Ні!

Ні! Їдьте звідси. Просто зараз! Ви і гадки не маєте, що робите!

Зачекайте! Так і є.

Ви – єдина, хто знає, з чим ми маємо справу.

Я не хочу бачити оту істоту. Забирайте її і свою машину з мого двору.

Її звати Сем.

Ви могли побачити наші тіла у вечірніх новинах,

але цього не сталось.

Ви нам зателефонували.

Я не зможу допомогти!

Ви наш останній шанс! Відьма…

Ні, пробачте.

Відьма вселилась в мою дівчину, тепер вона лежить зв'язана, а ви…

Ви бачили відьму і вижили.

У чому різниця? Благаю.

Може, з вами сталось щось таке, що допоможе нам зупинити її.

Ні! Ви її не зупините.

Тікайте якнайдалі і якнайшвидше!

Ось ваш єдиний шанс.

Я не можу втекти!

Розумієте, Сем…

Я не дозволю їй померти.

Я не можу!

Я кохаю її.

Благаю!

Тримайте її подалі від Майора Тома.

Усе добре.

Вона лежить зв'язана у ванній кімнаті, отже…

точно не втече, усе супер.

Так, супер.

Супер-пупер.

Сідайте.

У Шейдісайді

минуле не стає минулим.

То було 12 липня.

Літо 1978 року.

Перший день у таборі.

Через тиждень моя сестра була мертва.

ЛАСКАВО ПРОСИМО У ТАБІР НАЙТВІНҐ

Трясця!

Ми тебе повісимо, відьмо.

Перед подихом останнім, Собі вічність заробила.

Господи!

Відрубавши свою руку, Міцно світ увесь схопила!

З могили тягнеться рукою Всіх рабством вкрити з головою!

Візьме всю кров і розум теж, Доки ти тілом не згниєш!

Піднімай її.

Ні, припиніть.

Опустіть мене, мерзотники! Опустіть!

-Так, так. І що тут у нас? -Злодюжка клята!

Ні, ні. Вона не злодюжка.

В неї вселилась відьма.

Що ще може пояснити її поведінку?

Йди в сраку!

Тепер ми квити.

Ти знаєш, що зробили з Сарою Фір, чи не так?

Її повісили

на цьому дереві.

Вона б здохла, якби люди зробили те, що повинні були…

Відьом спалюють.

-Дай запальничку! -Що?

Давай!

Тримай ноги.

Ти серйозно?

Давай!

Ні! Припиніть!

Припиніть!

-Замовкни, відьмо. -Шейло! Ти вже своє довела.

-Ні! -Шейло, це лише десять баксів.

Ми дійсно це зробимо?

-Шейло! -Ні!

Шейло!

-Вілле, твій брат. -Що відбувається? Опустіть її!

Ніку, я поясню.

Опусти її, Вілле! Клянусь Господом, я розповім мамі!

Я повернулась в будиночок, двері були відчинені.

Усі гроші пропали, а Зіґґі задала драпака.

-Ви мене переслідували. -Зіґґі! Говоритимеш, коли я скажу.

-Ви бачили, як вона вкрала їх? -Бачили.

-Усі бачили. -Гаразд.

Ну все, Берман. П'ять порушень. Забирайся.

-Забиратись? Мене ледве не вбили! -Так, і я розберусь з ними.

Але спочатку, повертайся у табір і зателефонуй мамі, бо я тебе виганяю.

-Я цього не робила. -Серйозно?

А хто підпалив прапор табору?

Випустив кроликів? Розмалював стіни у вбиральні?

-Я тебе попереджав… -Курте…

Вона дійсно не винна.

-В неї вселилась Сара Фір. -Ах, ти ж…

-Гей! -Гей.

Якщо виженемо її, хтось може помітити опік на руці.

Кому тоді буде непереливки?

Давайте забудемо про це. Гаразд?

Гаразд. Але ще одне порушення, і підеш геть. Зрозуміла, Берман?

Одне-єдине.

На побігеньках у Ґуда.

Деякі речі не змінюються.

Як же я ненавиджу цю малу сучку.

Гей.

-Покажи опік медсестрі Лейн. -Ліпше занести інфекцію і здохнути.

Подякувати не хочеш?

Вибач, забула!

Дякую королю Саннівейла,

майбутньому шерифу Ніку Ґуду,

за порятунок бідної, безпорадної жительки Шейдісайда!

Чим тобі завдячити?

Знаю. Я буду залицятися, як решта тупоголових дівок.

Бу!

Сьогодні Кольорова війна! Стаємо в чергу за футболками! У тебе є?

Синій – для шейдісайдівців.

Червоний – для саннівейлівців.

Ми усі різні, але, водночас, досконалі!

Навіть ти, Зіґґі Берман!

Ну що за гидота?

Ці плями… ніколи не відмиються!

Вони тут були завжди, крихітко. Змирись.

-Томмі! -Вибач!

Ти маєш рацію. Просто сьогодні Кольорова війна.

Я пам'ятаю!

Потрібно підготувати їдальню.

Господи.

Господи. Цей клятий мох!

Я вся у ньому!

Гей! Усе гаразд! То пусте.

Що? Ні, не гаразд! У мене пляма!

Лише Сінді Берман сподівається залишитись чистою, відмиваючи туалет.

Це не смішно!

Смішно.

Гей!

-Про що ми говорили? -Вибач, не хотів.

Лишень спробуй.

Що таке?

Де вони?

Сильніше!

Господи!

Господи!

Привіт.

-Що ви робите? -Здогадайся.