The first 200 lines.
Вітаю, м-ре Уотерс, це Джеремі з офісу д-ра Ендрюс.
Дзвоню, щоб підтвердити вашу наступну зустріч завтра о другій.
Передзвоніть, якщо маєте запитання. Чекаємо на вас.
Барте, це д-р Ендрюс.
Ми не дочекались вас сьогодні,
тому дзвоню для перевірки.
Нам важливо підтримувати зв'язок з пацієнтами кілька місяців
після того, як вони закінчили курс лікування.
Тому пропоную призначити нову зустріч.
Лише хочу пересвідчитись, що ми не допустимо виникнення рецидивів.
Привіт, Барте, це Віт.
Мені вчора дзвонили з кабінету психіатра.
Напевно, я досі твоя контактна особа для надзвичайних випадків.
Напевно, тобі слід це змінити при нагоді.
Хай там що, але вони хотіли, аби ти їм подзвонив та призначив зустріч.
Знаю, що тепер це не моя справа,
але я лише хочу переконатись, що ти турбуєшся про себе.
Тому подзвони їм, Барте, будь ласка.
Добре? Я думаю про тебе.
Барте, це ще раз д-р Ендрюс.
Справді важливо, аби ви продовжували...
Гаразд, краще б ви цього не робили.
Але це якась дурня. Так.
- Чотириста дев'ятий. - Вибач, я задрімав.
Добре. Це старий будинок,
тому, розумієте, треба бути обережними з сантехнікою.
- Можна? - Пригощайся.
Гаразд, головне правило у тому,
аби не змивати нічого більшого за золоту рибку.
Ні. Добре.
Ні, я пришлю сантехніка пізніше. Так. Бувайте.
Ця сука намагалась змити щура в унітаз.
- Хто так робить? - Тут дозволяється тримати щурів?
- Вже ні! Чорт забирай! - Веселий день видався?
Тобі пощастило, що тут є випивка. Дякую, що пригостив.
- Еге ж. - Ми показуємо цю квартиру за 20 хвилин.
- Не проти? - Ні. Я вшиваюсь звідси.
- Барте, не залишай мене. - Я би хотів залишитись,
але якщо ти не вмовиш їх знизити оренду на...
усю суму, мені доведеться піти.
- Що я буду робити без тебе? - З тобою все буде гаразд.
Авжеж.
Отже, ти виїдеш до початку наступного місяця?
Так, мадам.
Я сумуватиму за тобою.
О, двісті шостий. Ненавиджу свою бісову роботу.
Що, Едді?
Я цього не робитиму.
Бо я не можу контролюю секс в триста шостій.
Не можу сказати людям, що вони мають трахатись на дивані,
бо їх матрац занадто скрипить.
Чорт забирай!
Заходь, друже. Я би тобі допоміг, але руки зайняті.
Та і не хочеться.
- Це весь твій мотлох? - Це не все, але лишилось небагато.
Добре. У нас багато місця. Тедді, не роби так.
Я не Тедді. Я Голий хлопець!
Гаразд, Голий хлопець, не роби так.
Боже! Рейчел!
- Рейч! - Господи! Я йду у вбиральню.
Ти потрібна Ів, а Голий хлопець знов зіпсував стільця.
- Дай мені лише дві секунди спокою. - Господи, боже мій. Я просто тато.
Зараз тебе розташуємо. Пішли.
Голий хлопець!
Ти впевнений, я можу залишитись тут? Це не занадто?
Дідько, ні! Тебе треба забратись з того місця.
Крім того, з тобою буде веселіше. Як у старі часи, розумієш?
Рейчел? Рейчел!
Можеш залишатись тут скільки забажаєш. Серйозно.
- Діти тебе люблять. - Я візьму її.
Слухай, Тедді залишив щось дуже неприємне
на підлозі поруч з туалетом, ти можеш?
Привіт, Барте. Ласкаво просимо. Добре, що ти приїхав.
Не користуйся туалетом.
- То ти зробиш? - Так.
Добре. Бувай.
Я маю отримати цю роботу.
- Скоро залишу вас у спокої. - Замовкни. Гаразд?
Можеш лишатись тут назавжди. Я не жартую. Зрозумів?
Отже, непогано, друже.
Я прочитав уривки з твоїх творів,
і, хоч я не літературний критик, але вони мені справді сподобались.
- Дякую. - Справді, друже.
Особливо оце оповідання про хлопця, якого кинула наречена,
і у нього стався нервовий зрив.
Тобто це... Це дуже схоже на правду.
- Так і має бути. - Я вважав "Марлі та я" сумним, але...
Ти дивився "Марлі та я"?
- Не дивився. - Варто подивитись.
Я люблю фільми про собак. Але попереджаю, песик помре.
Як на мене, ти занадто розумний для такої роботи.
Що ж, дякую за такі слова, але знаєте...
Чесно кажучи, мої оповідання погано дозволяють зводити кінці з кінцями.
Що ж, для наших каталогів не потрібні дуже вже творчі тексти.
- Але, закладаюсь, сумувати не доведеться. - Мені все одно, лише б щось писати.
- Буду радий будь-чому. - Гаразд. Доволі відверто.
Ми дамо тобі товар та дані досліджень,
і напишеш щось таке, що прозвучить привабливо для наших клієнтів.
Наприклад оце. Це новий катетер. Можеш взяти.
Він менший та більш гнучкий. Його там майже не відчуваєш.
Тобто майже. Ясно, що відчуваєш, бо це велика трубка,
що проходить крізь твій пеніс.
Якщо вже потрібна трубка в пенісі, то менша і гнучкіша
- дійсно здається кращою. - Бачиш?
Це вже звучить краще.
Що ж, ми тебе повідомимо.
І я завжди кажу новим друзям,
що дуже люблю вечори з іграми, на випадок, якщо ти їх проводитимеш.
"ХЕЙВОРТ" КОЛИ Я БУДУ ТАМ
Вітаю. Один, будь ласка.
Барте, це знову д-р Ендрюс. Досі від вас немає повідомлень.
Я наполегливо рекомендую вам призначити нову зустріч якнайшвидше.
У цьому немає нічого такого.
Це лише, аби оцінити, як ви себе почуваєте
і пересвідчитись, що нова доза вам підходить.
Тому просто передзвоніть. Ми будемо чекати.
Це було найкраще, що я колись бачила.
Привіт, хлопче.
- Хлопче. - Привіт.
Фільм закінчився.
Фільм закінчився.
От лайно.
Дякую.
Агов! Агов, хлопче.
- Твоя куртка. - От лайно. Дякую.
Так. Ти залишив її на сидінні.
- Я там трохи випив. - Так, я бачила.
Сьогодні мені щастить.
Все гаразд. Схоже, це доволі веселий спосіб провести день.
Так. Бувало і гірше. Дякую. Ще раз дякую.
Агов!
Знаєш, де я можу знайти щось подібне десь тут поблизу?
- Тобто, де можна взяти випивку? - Так.
Тут є два бари неподалік.
Один з них справжній кабак.
А інший більш пристойний.
Там роблять власні авторські коктейлі.
Гаразд, круто. Пішли.
- Пробач? Хочеш, аби я пішов з тобою? - Так.
Я справді погано знаю місцевість. Я просто вешталась тут на самоті.
Якщо чесно, мені трохи нудно.
А ти складаєш враження відносно безпечної людини.
Ти ж не вбиваєш людей, правда?
Ні. Досі не вбивав.
Круто.
Тому, доки ти будеш притримуватися цієї традиції,
тобі варто піти випити зі мною.
- Справді? - Справді.
Ходімо.
Гаразд. Чорт забирай. Тоді пішли вип'ємо.
Показуй шлях.
Гаразд.
- Я Вієнна. - Вітаю. Я Барт.
Приємно познайомитись.
- Чекай. Справді? - Так. Це дійсно гарний фільм.
Тобто, це один з твоїх улюблених фільмів,
що ти дивився більше сотні разів, і не можеш пояснити чому?
Це просто справді гарний фільм.
Напевно...
я доволі емоційна людина.
Ясно.
Кілька років тому я випадково побачив "Коли я буду там" по телебаченню,
і не знаю чому, але...
Якимось чином, коли я сидів на дивані та дивився цей фільм,
мене осяяло.
Життя буде сумним та наповненим стресом, трагедіями і катастрофами.
І цього ніяк не уникнути, розумієш?
Але цей фільм наче нагадує, що все залежить від психологічного стану.
Все це лайно ми самі здатні зробити чи значним, чи несуттєвим.
Я не кажу, що фільм мене вилікував,
але у той момент завдяки йому мені дійсно стало трохи краще.
Ось, це вже щось.
А сьогодні теж допоміг?
- Не дуже. - Чому ні?
Не знаю. Просто не допоміг.
У вас все добре, друзі?
- Так. Все гаразд. Дякую. - Так.
А чому ти приїхала у місто?
Тобто звідки ти, чим займаєшся
і чому ти тут?
Може підемо звідси? Згоден?
Чи згоден?
- Так. - Відведи мене у той кабак.
Справді?
- Так. Цей занадто модний. - Гаразд, пішли.
- Я розрахуюсь. - Я можу сама.
- Просто... - Господи Ісусе.
Ти потім підеш у стрип-клуб, чи просто пограбувала банк?
Ні. У мене лише проблеми з моєю банківською картою,
тому я взяла готівку для подорожі.
- Шістдесяти вистачить? - Шістдесяти? Це занадто.
Десь вдвічі менше. Ще й гарні чайові. Так от.
Добре. Круто.
Лос-анджелеські ціни, я думала буде дорожче.
Відведи мене у той кабак.
- Гаразд. - Ой, чекай.
А у тому твоєму кабаку суворі правила?
Бо я забула моє посвідчення особи.
Ну, на вигляд тобі значно більше 21, тому, думаю, все буде гаразд.
Круто, який гарний комплімент.
No comments yet. Be the first to leave one.