The Future

Чи знаєте ви, що таке вулиця?

Тобто не як... ходити туди... а як... народитися там?

Не бувати більше ніде... і ніколи, ані разу не відчути ласки.

Так?

Тоді ви знаєте про темряву, про яку при денному світлі не говорять.

У мене була забита лапка, коли мене знайшли...

і загорнувши в рушник, віднесли до місця з клітками.

Там було зовсім не весело.

Але вони сказали: "Ми по тебе повернемося, Лапо".

"Лапа". Так вони мене назвали.

А одне одного вони кликали... Софі і Джейсон.

Принесеш мені води?

Я не встаю. Просто... міняю положення.

Якби у нас був сифон... можна було б діставати воду, не встаючи.

Досить було б...

А як би ти вмикала воду?

Ну, силою думки.

Сумно, що силою думки ти здатна тільки на те, що можна...

просто зробити рукою.

Ну, я хоча б щось можу, еге ж?

Ти ж нічого не можеш робити силою думки.

Тільки зупиняти час.

Ого, справді? Я... і гадки не мала.

А можна побачити це в дії?

Увімкни воду.

Я не хочу її марнувати.

Ти точно хочеш побачити?

Так.

- Так? - Так.

Так.

Добре.

Раз...

Два...

Три.

Майбутнє

У тебе так погано виходить.

Серйозно?

А я думала, навпаки.

Вітаю, дякую, що подзвонили в горайзіком. Я Джейсон. Можна ваш номер споживача?

Яка у вас операційна система?

І вгору, вгору, вгору!

Продовжуйте стрибати.

І вгору, вгору... а тепер під нього!

Відміться.

Бачила моє відео? Уже за 10 тисяч переглядів.

Ні, я...

- Ні. - Нічого.

Тобі таке, мабуть, і не подобається.

Яка у вас операційна система?

Добре, чудово. Зайдіть на свою пошту.

А потім... натисніть "налаштування".

Тепер прочитайте, що написано.

Ну ось.

Я можу ще чимось вам допомогти?

Дякую, що подзвонили. Гарного дня.

Як твій урок?

Скасували.

У зв'язку з моєю зависокою кваліфікацією.

Невже?

Так.

Було дуже непогано насправді.

- Там і президент був. - Обама?

Точно.

І він проголосив, що я,

на підставі всіх законів... маю право... танцювати.

І робити що заманеться.

І якби ти, скажімо, просто сиділа весь час у фейсбуці,

йому було б нормально?

Ну, він знає, що... я планую дещо по-справжньому... надзвичайне...

останні... 15 років.

А про твою маленьку подружку він щось казав?

Ні.

Про Кошулю він не знає.

Вона - особисте.

Хоча не те, що б я соромилась чи типу того.

Так, думаю, там точно збираються його приспати.

Отже, ми вчиняємо правильно.

- Думаю, так. - Ага.

Думаю, ми готові.

Готові до...

Ну, мабуть, ти маєш рацію.

- Усе одно це лише на півроку. - Так.

Максимум.

- Максимум півроку. - А потім зможемо... робити що захочемо.

До кінця життя.

А вона не маленька?

Ні.

- Вітаю, ми прийшли по котика. - Добре.

Зачекайте, ми трохи відстаємо від графіка.

Добре, дякую.

Мені треба відійти.

Дякую.

Хочете купити?

Мій тато малював.

Моя мама - вільний птах, тому я живу з ним.

Схоже на мене?

Так, цілком.

Я написала ззаду номери телефонів мами й тата, щоб покупець у разі чого міг повернути її нам.

Гарна ідея.

Знаю.

Але ніхто не купує.

Багато інших картин забрали.

Але наша й досі тут..

Просто не припала нікому до душі.

Мені вона до душі.

О, це необов'язково.

Ні, я хочу.

І... думаю, я відразу й заплачу.

Ну... ми не тиснемо, можете подумати.

Ходімо.

Йому вже краще, ніж на початку, але в нього ниркова недостатність, тож треба уколи.

Якщо після уколу побачите трохи крові, не бійтесь, це нормально.

Отже, укол раз на день... і день через день чергувати порції таблеток, тобто...

понеділок, понеділок - четвер,

п'ятниця, п'ятниця і так далі.

Добре.

О ні. Ми не можемо виписати його з гіпсом.

Треба ще десь місяць.

Ви зможете забрати його... 26-го.

Але не запізнюйтесь.

Ми змушені присипляти їх.

Побудьте з ним.

Добре. Привіт.

Ми заберемо тебе додому, будемо любити тебе...

і дбати про тебе до кінця твого життя.

Що б ти не зробив.

Так.

Бо він може бути диким.

Тобто ми ж не знаємо напевно.

Ну... навряд чи вони доглядали б його, якби він... був диким.

Жінка, яка була тут до вас, сказала, що йому лишилося ще п'ять-шість місяців, тож чи входить сюди?..

Якщо ви добре про нього дбатимете,

і він прив'яжеться до вас, то може прожити й роки.

Але, думаю, не більше п'яти.

Вони повернулися, і вони пестили мене,

і я випадково видав звук, який означає,

що я кіт, який належить цим людям.

І... після того, як видав цей звук, я відчув, що все так і є.

Це було відчуття, сповнене тепла,

і відчувати щось подібне на вулиці, уночі, було б нерозумно.

Але раптом мені здалося, що я вже не буду... вночі на вулиці. Більше ніколи.

Може бути й півроку.

Це якщо ми облажаємось. А ми не облажаємось.

- Мені треба їздити в Нью-Йорк, до батьків. - Ні.

Хтось завжди має бути вдома.

Тобто, це маю бути я?

А якщо я не захочу сидіти в підтримці ще п'ять років?

Через п'ять років нам буде по сорок.

Ого, сорок - це вже все одно що 50, а після п'ятдесяти життя вже...

просто залишок.

Залишок?

Тобто... того, що дійсно хочеш, уже не досягнеш.

О господи.

Отже, у плані всіх потенційних можливостей... через місяць...

для нас край.

Я завжди гадав, що розумніший.

І думав, що в кінцевому підсумку ми... будемо багаті.

Я завжди хотіла бути в курсі всього,

але зрештою безнадійно відстала,

і тепер просто думаю... навіщо?

Я думав, що стану світовим лідером.

Ну, цього точно не сталося б.

Для нас уже надто пізно.

Але є ще один місяць.

Знаєш, а взагалі це доволі багато, якщо так поміркувати.

Ми думали, що заберемо його сьогодні, але натомість маємо місяць...

Для чого?

Не знаю, але якщо це наш останній місяць но волі, то може варто...

Так.

Твоя правда.

Якби ми мали через місяць померти, то... точно змінили б пріоритети.

Так.

Що? Це робота.

Це було так легко! А для тебе?

Не дуже!

- Але тепер ти вільна... - Так, не можу дочекатись.

- Ти вже щось надумав? - Ні, але в цьому й кайф.

Нехай вибір знайде мене сам.

Я просто маю бути пильним і прислухатись.

- А якщо не вийде? - Тш, я слухаю.

- Не хочете спинити глобальне потепління? - Ні, дякую.

А що? Здається, я маю в ньому класний вигляд.

Ти ж не захисник довкілля.

Захисник.

Та невже? Отже...

ти любиш природу і... ходити гуляти?

Ну, я радий, що маю таку можливість.

Я б не хотів весь час сидіти у квартирі.

Та й яка взагалі різниця?

Суть того, що я роблю, в тому, щоб бути пильним, помічати все.

Я маю бути особливо уважним, коли мені щось дають або кажуть, і тим паче - коли вони тримаються в цей час за дверну ручку.

- За... - А ще з випадковостями або... непорозуміннями.

Треба зважати на повтори, відблиски, мерехтіння - будь-які спалахи світла.

Що завгодно може бути.

І що, думаєш, це зрештою буде?

Не знаю. Певно, щось визначне.

Ну, сподіваюся, не настільки, що ти забудеш про мене.

За це не переймайся.

Хіба що тільки я отримаю травму голови.

А якщо ти й справді її отримаєш, або я, скажімо?