Elf Me

САН-НІКОЛА-АЛЬ-МОНТЕ, ІТАЛІЯ 1 486 М НАД РІВНЕМ МОРЯ, -2°C

21 ГРУДНЯ

Ти — покійник.

Тобі кінець! Чуєш?

Кінець!

Мамо, а ти не можеш будити мене, як усі нормальні матусі роблять?

Я вбила всіх нормальних матусь.

На тобі! Ось так!

Як гадаєш, тато повернеться до Різдва?

А ти не чув? На його вертоліт напала акула.

Та годі тобі. Хоч раз можеш серйозно?

- Ми ще ті шибайголови, так? - Навіть трохи занадто.

Еліє, не кажи так про себе.

А я і не про себе.

Ну, дякую.

Тобі пощастило, що я спізнююся, а то б залоскотала тебе до смерті.

Я біжу до крамниці.

Навіщо? У нас нарешті з'явився клієнт?

Я не винна, що люди вже не грають

хорошими іграшками.

Хай там як, а мені подобаються маріонетки.

Гарного тобі дня, любий. І не забудь…

Ніколи не припиняй мріяти, навіть у розпалі дня.

Хороший хлопчик.

Попрощайся.

- Бувай. - Бувай!

МАЙСТЕРНЯ САНТА-КЛАУСА, ПІВНІЧНИЙ ПОЛЮС 2 147 М НАД РІВНЕМ МОРЯ, -49°C

Веселіше, друзі! Різдво вже близько.

Гідрометцентр прогнозує буревій подарунків

усім слухняним діткам. І жодного вередливим, звичайно.

Нагадуємо про сувору заборону на спілкування з дітьми.

Але не забувайте про різдвяну магію.

Я не підведу. Він обожнює великі олівці.

Сподіваюся, ще не запізно.

Оголошення від комунальників.

Пістолет із блискітками підлягає обов'язковому очищенню після використання.

Заспокойтеся, тихіше!

Я покличу вас. Візьміть номер.

До теми про іграшки. Сьогодні останній день

для презентації ваших винаходів.

Затійника цього року викинуть із кабінету начальника?

Або й носа не встигне туди сунути?

- Дев'ять! - У мене!

Проходь.

Ті, чиї прототипи було схвалено,

пройдіть до зони збирання на тестування.

Зроби з мене Ельфа

Ви дозволите, Ваша Високосте?

Неслухняні діти…

Вони зараз усюди.

Ви тут, Ваша Іграшковосте?

Хто це?

Старий добрий Затійник!

Що ти приніс мені цього року?

Створив якісь нові іграшки?

Я дещо нервую, ледь не тремчу,

адже я перевершив себе.

Зробив це. Багатозвучний свисток.

Як мило!

Ти що тут робиш, Затійнику?

Я дала тобі 60-й номер, а зараз назвали лише дев'ятий.

Як таке можливо?

Затійнику.

Ваша Грайливосте, його поведінка ставить під удар

доброту ельфів, що віками характеризувала нас.

Ідіот!

Ваша Іграшковосте, цей свисток може видавати

будь-який звук, який ви забажаєте.

Дітям він дуже сподобається.

Хочу почути кошенят. Ти ж знаєш, як я їх люблю.

Так. Він працює навпаки. Треба вдихати.

А тепер крики з фільмів жахів. Ану!

Та щоб тебе.

А тепер — шнурівки чоловічих туфель з 50-х

труться об грамофон.

Обожнюю грамофони.

Але… Затійнику!

Молодець.

- Дякую. - Прошу.

Останній винахід, але не менш чарівний.

Мій найвеличніший шедевр.

Що ж! Подивимося.

Ось це.

Це — дзи…

Дзи…

Дзи…

- Дзиґа. - Так.

Вона й справді діє як дзи… Як дзи…

- Дзиґа. - Дякую.

Але крутиться не вона сама.

Обертається кімната!

Уся кімната крутиться.

Так. Уся кімната крутиться.

Та ти знаєш, як її вимкнути?

Я над цим працюю!

Як її зупинити?

Затійнику!

Зупини її!

Затійнику!

Негайно зупини її!

Як?

Зупини!

Вибачте!

Затійнику. Я тебе вб'ю!

Наступний!

Твої штучки будуть тут…

СХОВИЩЕ НЕПРИЙНЯТИХ ПРОТОТИПІВ

…як і ті, які ти зробив раніше.

Твої винаходи небезпечні.

Божевільні.

Мої іграшки дарують дітям пригоди, яких вони шукають.

Звідки тобі знати, що шукають діти? Ти хоч одне дитя бачив?

Що ти про них знаєш? Лише читала про них.

Наче це побутова техніка.

Ну, на відміну від тебе,

я все ще… ельфиня-будівнича!

А ти — жалюгідний невдаха!

Я переборщила.

Затійнику, там шукають кравця футбольних м'ячів. Перепрошую.

Ну-бо, чого тягнеш? Швидше.

- Віддай! - Дай відкрити.

Я сам хочу відкрити.

Забери руки!

- Готові? - Уперед.

ФантастиКартка

Священний молот кунсткамери.

Уже маю.

Син троля!

Але це картка напівкровки!

Ельф-будівничий!

Він може створювати магічні артефакти?

Його в мене нема.

Ну, зачитай уміння!

Читай уже!

Привіт, невдахи!

Привіт, Джіадо!

Це «Дружок Бадді»? Де ти його дістала?

Хто дозволяв до мене говорити?

Я їй його подарував. Лише тато може їх продавати.

Не те, що твоя мама-невдаха, яка мотлохом торгує.

Ти що там ховаєш? Показуй.

Тікаємо!

Боягузи!

Біжімо за роверами.

Хутчіш, вони тікають!

Ну ж бо, скоріше!

Та швидше ж ви!

Коли ти вже навчишся їздити на велосипеді?

Облиш мене. Рятуйся сам.

Ні! У нас вийде!

Як спіймаю, уб'ю!

Вони вже близько.

Ми відірвемося, довірся мені!

Ай!

- Віддай! - А то що?

Що як не віддам?

Що, поб'єш мене?

Хочеш її забрати?

Приходь завтра на гонки на санях. На «Стрибок диявола».

Не вб'єшся — вона твоя.

Але ж тобі духу не стане.

Бовдур.

Забираймося звідси.

Чхати на нього. То напівкровка.

Тролячий син.

Ці антикварні іграшки милі, так?

Та дещо застарілі.

Закладаюся, навіть Елія дістає тебе через «Дружка Бадді».

Якби мені давали по копійці за кожне питання про нього,

я б уже розбагатіла.

Ти вимовила магічне слово, люба.

«Розбагатіти».

Привіт, Івано! Як справи?

Я дістав цілий ящик таких.

Навіть Сан-Нікола-аль-Монте стане центром світу.

Чіокко, прошу, забери це.

Але ж, Івано! Ти що, мене не хочеш?

Ні, не хочу! Я радше збанкрутую.

Кожного Різдва те саме.

Усі дуріють від популярної іграшки,

а наступного дня… Бах! Забувають про неї.

Боже, борони…

Ти права, Івано, але саме люди формують попит.

Як скажеш.

Треба давати їм, що вони хочуть, так?

Скажи мені… Скільки ти замовиш?

Сто, двісті? Ну ж бо.

Івано…

Я знаю, що в тебе складні часи.

І тепер, коли чоловіка немає…

Тобі, напевно, нелегко.

А стане ще гірше,

коли інші магазини стануть продавати мою іграшку.

Я кажу це заради твого блага, Івано.

Тобі начхати на мене,

як і на Різдво й іграшки, а на дітей — тим паче!

Торік ти продавав підроблені пральки.

Так Луїджино збанкрутувала. А Роза, пекарка?

Лишилася з діркою від бублика, коли ти почав продавати…

Лабораторну безглютенову пшеницю. Ти — акула.