La meglio gioventù (The Best of Youth) (La meglio gioventú)

фільм Марко Тулліо Джордани

НАЙКРАЩІ З МОЛОДИХ

Луїджі Ло Кашіо

Алессіо Боні

Адріана Асті

Соня Берґамаско

Фабріціо Джіфуні

Майя Санса

Валентина Карнелутті

Жасмін Трінка

Андреа Тідона

Лідія Вітале

Клаудіо Джое

Паоло Бонанні

З дружньою участю Маріо Скьяно в ролі професора патології

Джованні Скіфоні в ролі Берто

Мікеле Мелеґа в ролі професора італійської літератури

Паоло Де Віта в ролі дона Віто

Міммо Міньємі в ролі батька Джорджії

Марчелло Прейєр в ролі молодшого лейтенанта

Ніла Карнелутті в ролі Франчески в дитинстві

та вперше на екрані Терезе Вадем в ролі Терезе

сюжет і сценарій Сандро Петралья Стефано Руллі

режисер Марко Тулліо Джордана

Рим, літо 1966 року

Допоможи віднести вниз телевізор.

Я вчу.

Дві хвилини лише. Будь ласка.

Ні, у мене іспит за кілька днів.

Попроси Ніколу. Він з Карло.

Гаразд, попрошу Ніколу.

"Наталіно Сапеньйо. Збірник з історії..."

Хто це?

Професор італійської літератури.

- Він знаменитий? - Ще б пак!

- Ти йому складатимеш іспит? - Ні, у нього багато асистентів.

Асистентів... А вони знають, з ким мають справу?

Що ти таке кажеш, тату?

Твій випускний твір опублікували в «Месаджеро»!

Складай іспит професорові Сапеньйо.

Коли він побачить, що ти геній, то надасть тобі стипендію.

Я можу піти з тобою, поговорити з ним.

Що ти зробиш, поговориш із Сапеньйо?

- А що такого? Я не соромлюся. - Ти - ні, але я - так.

Ну, як знаєш. Я лишень запропонував.

Коли вирушаєте до Норвегії?

Після іспитів.

У мене там багато знайомих.

Можливо, вони мають доньок твого віку.

Побалакай з ними, вони знавці.

- Тату? - Так, двері.

Дякую.

Хлопці, маю для вас важливе завдання.

Чудово. Нам якраз потрібна перерва.

Залишу відчиненими.

- Ніколо, ключі взяв? - Так.

Тоді зачиню.

Хіба мало що...

- Міцно тримаєш? - Так.

- Я відчиню. - Куди?

Ставте нагору, всередину не влізе.

- Тримаєш? - Так.

Обережно, обережно.

- Обережно. - Так.

На мене. Нумо.

Ось так.

- Треба прив'язати. - Так-так, пізніше прив'яжу.

- Бувай. - Бувай.

Карло, я хотів тебе дещо запитати,

а то Нікола ніколи не відповість...

Ти ж знаєш Маттео?

Ну звісно.

Скажи мені, що з ним?

- В якому сенсі? - Ну, він завжди такий нервовий...

- Ходім, ходім, нам треба вчити. - Я ж розмовляю!

Ти завжди розмовляєш!

О, зажди, дещо для тебе маю.

Вже тиждень у машині валяється.

- Де ти це взяв? - Так... Виміняв...

Нащо він мені?

Ти ж вивчаєш медицину. Стане у пригоді.

Гей, старий, як ти?

Чудово. Однак, у разі потреби,

якщо ситуація розвиватиметься,

- Так... - ...позичиш будиночок біля моря?

Класна ідея!

- Навіть не думайте про це. - Чому? Класно!

Ні. Яке "класно"?

Востаннє ви влаштували такий гармидер.

Моя мати досі свариться.

- Досі?! Ми так більше не будемо! - Буде та сама історія.

- До речі. Я поговорив з батьком. - Ну і?

Він дасть нам Альфу! ("Альфа-Ромео")

О, це новина гарна. Чудово.

Він знає, що ми їдемо до Нордкапу?

Ну, мандрівка Європою, академічна експедиція...

Вирушимо після його іспиту.

Ага. Він сказав, не більше ніж 4.000 обертів.

Ну що?

Підемо до будиночка Карло?

Будиночок біля моря.

- Я і ти? - Так.

- І більше нікого? - Ну а як, компанією?

Там дивовижно... Золотий пляж, солонуваті тамариски,

дельфіни пірнають... Дивовижно!

Кохаю, кохаю тебе!

- Ти завжди жартуєш, Ніколо! - Ні-ні, я серйозно.

- Чесно, кохаю. - Ах, нумо танцювати.

Ти поговорив з батьком щодо роботи?

На тебе чекають в клініці в понеділок вранці.

Ти ж адресу знаєш?

У науковій термінології це називають логотерапією.

Твоє завдання: водити пацієнтку на прогулянки,

розмовляти з нею,

допомагати їй відчувати себе нормальною.

Це не дружба, а всього-на-всього реабілітаційні дії.

Джорджія вже тривалий час не має криз.

Тож тобі достатньо приходити 2-3 рази на тиждень. Ходім.

От, це вона.

Це буде легше, ніж вигулювати собаку.

Ти, як тебе звати? Як тебе звати? Ти, як тебе звати?

Джорджіє, не треба вітатися з незнайомцями.

- А тебе як звати? - Мене? Маттео.

- Маттео божевільний, Маттео псих... - Обережно!

- Не чіпай мене! - Не буду, але дивись на дорогу.

Спершу - ліворуч, потім - праворуч.

Вперед.

Тобі тут подобається?

Я часто сюди приходжу.

Відпочиваю.

Тут немає автомобілів.

Дуже гарне місце.

Хочеш, гулятимемо тут?

Хочеш?

Коли мені не хочеться вчитися вдома, я йду сюди.

Мені подобається тут. Тут гарно.

І до того ж порожньо в цю годину.

Хочеш, почитаємо щось?

Так, поїзди.

Поїзди? Що, поїзди?

Коли вони відходять, коли прибувають...

А, розклад руху!

Ні-ні, тут немає розкладу руху поїздів.

Я б хотів почитати тобі книжку... ...книжку віршів.

Десь тут була...

Американська література.

"Життя-картяр на дві голови вище за нас.

Життя підтасовує картишки,

щоб вдарити тебе по слабкому,

а не розбитися об міцне місце.

Воно дає 70 років на гру.

Якщо в 70 ти не виграв,

отже вже й не виграєш.

Якщо програв - покинь кімнату.

Покинь її, якщо твій час сплив.

Це підло - сидіти і ялозити карти".

Гей, стій тут, стій тут. Слідкуй за машинами.

Стережися!

- Обережно! Що ти коїш?! - Не торкайся мене!

Та не торкаюсь я! Пішов ти!

Що ти робиш, хочеш потрапити під колеса?!

Йолоп, дубоголовий бовдур!

- Ти хоч розумієш, що таке смерть? - Психопат!

- Ні, психопат - це ти. - Пішов ти!

Пішла ти!

Здуріла?!

Ми негайно вертаємося до клініки!

Як не хочеш виходити зі мною,

то взагалі не виходитимеш!

Досить з мене. Бери, це твоє!

Бери!

Так, зрозуміло, але що мені робити у таких випадках?

Нічого. Не реагуй.

Нічого не роби, і вона сама вгамується.

Даруйте, професоре, але...

Ні, не називай мене професором, можна на "ти".

Гаразд.

Але, можливо, я щось зробив не так?

Ні, ти ні в чому не винен.

Всьому виною хвороба,

але для цього тут є ми.

Гей!

Готово? Помили машину?

Я не просив їх мити мою машину.

Їм самим це подобається.

Просто робити щось корисне.

Не можна було цього робити.

Не можна!

Ти не мав права цього робити.

Я мусив закласти будинок.

Як ти міг таке зробити?! Як?

Закласти під іпотеку наш будинок!

Це будинок твоїх дітей!

Ми не можемо позбавити їх житла!

Застава житла - це цілком нормально.

Знаєш, у чому твоя біда? Ти з Мілана!

Ви, міланці, - люди незвичайні, розумні, енергійні...

Але вам бракне уяви! Такої, як у мене.

А, так... уяви, ну звісно...

Кіко! Що ти тут робиш? Ходи сюди.