The Morning Show

РАНКОВЕ ШОУ

На сьогодні все.

Ми раді, що ви провели ранок з нами.

Поздоровляю з першим тижнем.

- Молодець. - Доброї вам п'ятниці.

Дякую. Було весело.

Гарних вихідних, Америко.

А зараз – «Твіст».

Як кажуть, як каже Келлі... Розумієте?

Обожнюю цю пісню.

Кінець.

Більше не сумнівайся в моїй принциповості на роботі.

Гаразд.

Я тобі швиденько дещо поясню.

Це шоу – дуже складний світ. Зрозуміло?

Треба дотримуватися правил.

Подумаєш, що не треба, і помилишся. Ясно?

Це шоу тебе проковтне,

виплюне твої кістки та хрящі,

і твій дух разом з ними.

Якщо ти сама цього не хочеш, бо тоді

я не знаю, що сказати.

- Чіпе, до чого ти ведеш? - Тут можна багато зробити.

Не знищ себе в процесі

натискання кнопок, які не можна натискати.

Будь обережна.

Навіщо? Бо канал усе звалить на тебе?

І кар'єрі кінець?

На жаль, її вже не врятувати.

Не всі навколо – себелюбні козли.

Я хочу поговорити про тебе.

- Чіпе. - Не зараз, Рено. Зачекай.

Прийшов Мітч.

Це ж треба, Морте. Класна борідка. Мені подобається.

Привіт, Ґреґу.

Ліндсі. Як твоя собачка?

- Добре, Мітчу. - Привчай її до переноски.

Обов'язково привчай. Привіт.

Доброго ранку.

Що... О чорт.

Мітч?

Привіт, капітане. Як ваш «Титанік»?

Навіщо ти прийшов?

Я тут 15 років працював.

Хочу щось сказати цим людям.

- Не думаю, що це добра ідея. - Як на мене, чудова.

- Виклич охорону. - Викликала.

Я побуду з вами. Хочу подивитися театр.

Сподіваюся, у нього під пальтом немає обріза.

Господи.

Усім привіт.

Привіт.

Знаєте,

коли я заходив, то помітив, що тут немає моїх фото.

Чому це?

Хто це зробив?

Жартую.

Ну...

як незручно, правда?

Я знаю, ви дуже налякані, тому говоритиму я.

Це так дивно.

По-перше, мені прикро.

І, кажучи це, я не визнаю провину.

Мені так само прикро, як було б вам, якби когось збив автобус,

хоча за кермом були не ви.

Мені прикро, що це шоу збив автобус.

Нас усіх збили.

По-друге,

я...

Я дуже сумую за вами всіма.

Сумую за студією. Сумую за роботою.

Сумую за партнерами.

Гей, Алекс.

Я чув, ти взяла інтерв'ю в моєї ймовірної жертви

і скоро вийде стаття в «Нью-Йорк таймс».

Ми всі знаємо, що з цього буде.

Я впевнений, нічого доброго про мене не напишуть.

Тому я й прийшов.

Я прошу вас висловитися на мою підтримку.

Подзвоніть у «Таймс», дайте їм коментар.

Ви мене знаєте краще за всіх.

Сторонні люди

захочуть роздути скандал.

А ви зі мною працювали.

Ми багато років працювали пліч-о-пліч.

Ми як сім'я.

Ми колеги. Ми друзі.

Я прошу вас усіх як друзів

висловитися на мою підтримку.

Мітчу, так не можна. Йди звідси.

Я знаю, дехто з вас цього хоче.

Дехто з вас хоче висловитися.

Ні.

Це страшно. Я розумію.

Пливти проти течії,

казати непопулярні тепер речі

на підтримку непопулярних тепер людей.

Але ж це моє життя!

Хто підтримає мене?

Хто з присутніх мене підтримає?

Я вас люблю більше за всіх у світі!

Хто-небудь?

Ні?

Ого.

Гаразд.

Алекс?

Що ж. Я розумію.

Я все розумію.

І хочу щиро вам сказати...

що ви мені дорогі.

Але... Я... Не хочу, щоб ви почувалися винними.

Я справді вас люблю.

Це була честь – працювати з вами. Дякую.

Мітч Кесслер!

Це ж Бредлі Джексон.

Хто ще знав про те, що було?

А ти як думаєш?

Поздоровляю з посадою.

Будь обережна.

Білл! Білл?

Привіт.

Привіт.

Ми якраз про тебе говорили.

Так?

Ми думаємо, що ти супер.

Невже? Я думала, всі хочуть насадити мою голову на спис.

Ні. Ти багато кого надихаєш.

Дуже дякую. Рада це чути.

Хочеш провести завтрашній вечір з кількома колегами?

У Клер день народження, ми йдемо пити.

У тебе день народження.

Напевне, в тебе інші плани.

Ні, в мене нема планів.

Я тут нікого не знаю. Охоче прийду.

Але я ще мушу переїхати в інший готель. На коли?

- Десь на дев'яту? - Так.

- Так. - У «Том О'Доннелл».

- Чудово! - Бердлі!

Мабуть, це я. Я Бердлі. Зустрінемося завтра.

- Бувай, Бердлі. - Бувайте.

- Дякую. - Смачного.

ГОТЕЛЬ «АРЧЕР ҐРЕЙ»

Чорт забирай.

Він це зі мною зробив.

Він мене затаврував.

Украв мою впевненість у собі, мою повагу до себе.

І я почала тонути,

і не було кому кинути мені рятувальний канат.

ЗАПРОШЕННЯ

НА ВЕЧІР МУЗИКИ БРОДВЕЮ ЗБІР ГРОШЕЙ

У НЬЮ-ЙОРКСЬКИЙ ФОНД ТЕАТРІВ

ВЕДУЧІ: АЛЕКС ЛЕВІ І ДЖЕЙСОН КРЕЙҐ

О боже.

Вітаю. Залишіть повідомлення після сигналу.

Привіт, це Чіп. Можеш передзвонити?

Мені потрібна допомога.

- Привіт, Міа. - Доброго ранку, Бредлі.

Скоро прийде Меґґі Бреннер з журналу «Нью-Йорк».

Секретарка тобі дзвонила?

Так. Я майже готова.

Слухай. Це інтерв'ю Ешлі.

- Потім ми з нею не говорили. - Я знаю, Міа.

Я не скажу те, що ти хочеш чути.

Інтерв'ю було чудове, я ним пишаюся,

а потім ще Мітч прийшов.

Думаю, це нагадування про те, що ти все зробила правильно.

Думаю, він скучає за глядачами.

Бачиш, що сталося. Ми всі це чули.

Звісно, нам буде цікаво.

Саме так. Меґґі Бренер це теж цікаво.

Це захоплива катастрофа,

а зізнання Ешлі

викличе нові питання про «Ранкове шоу».

І вона очікує, що ти на них відповіси.

Що ти в мене просиш?

Я прошу тебе не забувати про це.

Меґґі думає, що вона найрозумніша.

Я не знаю, чому мене вибрали на «Ранкове шоу».

Іноді мені здається, що вони помилилися.

Хтось подзвонить і скаже, що це помилка.

Це складова ваших чарів?

Неудавана, скромна щирість.

Як вам вдалося її зберегти?

Не знаю. Мабуть, я просто не вірю в те, що про мене кажуть.

Не оточую себе тими, хто з усім згоден.

Ми все одно помремо,

врешті-решт усі програють.

Не треба захоплюватися цим лайном.

Дарма я сказала «лайно».

Нічого. Всі іноді лаються.

Отже, ви змінили «Ранкове шоу», щоб воно не змінило вас?

Думаю, ми можемо розвиватися разом.

Так.

Але... Алекс.

Я давно з нею знайома. Вона легенда.

Так.

Гадаєте, вона підтримає цю...

вашу феміністську революцію на «Ранковому шоу»?

У її рідному домі?

Гадаю, так.