See

Вогонь!

Замкніть ворота.

Ганіво!

Я тут.

Я тут.

Якщо ти знову мене покинеш, я сама тебе вб'ю.

Справедливо.

Тривантійці!

Наступ!

Сліпота.

Зберіться з думками й заспокойтеся.

Будемо оборонятися тут.

Їх надто багато. У нас не вистачить солдатів.

- Ми їх затримаємо. - Надовго?

Баба.

Щоб ваша мама встигла евакуювати місто.

Кофуне, ганіво, їдьте в пеннсу якнайшвидше.

Що?

Ти більше нічого тут не вдієш, сину.

Тату, ми можемо битися.

Я ваша єдина лучниця.

Якщо залишитеся тут, загинете.

Тоді ми загинемо.

Тоді ми загинемо.

Ви вперті дурні!

Командире ферік.

Генерале відьмоловів.

Відправ найшвидшого вершника до королеви маґри з цим листом.

Так, пане.

Вони відступили у фортецю й замкнули ворота.

Виб'ємо ці ворота негайно!

Піднімайте!

Вперед!

Стоп!

Солдати, по місцях!

Ворушіться.

Тату.

Чуєте це?

- Вони ламають ворота. - Не це.

Це.

Що це?

Приховані племена.

Бов!

Кофуне. Ти живий.

- Періс! - Баба.

Баба.

Лаєн.

- Ми підтримуємо бабу. - Ти привела вальєрів.

І не тільки їх.

Вальєри підтримують бабу восса!

- Сальвіни підтримують бабу восса. - Будемо битися!

Єліси за бабу восса.

Реєни підтримують бабу восса.

Скільки бійців?

Більше сотні.

Сотня воїнів-горян варта двох сотень відьмоловів.

Надіюся, що так.

Кофуне, відведи періс у сховище.

Я нагорі.

Чет-чет.

Тоад.

Кофуне.

Схоже, тепер усіх пускають воювати.

Маєш якусь пораду?

Тривантійці одягнені у шкіру і сталь. Чуєш брязкіт – завдавай удару.

Я зрячий, пам'ятаєш?

Цього я й боюся.

Хто там?

Маґро.

Дивно, що ти маєш час навідати мене,

коли ведеш війну.

Війну, яку ти почала.

Так.

Кажуть, твої діти пішли в армію.

А ти все казала, що захистиш їх…

замовкни.

Я не хочу з тобою балакати.

Маю до тебе лише одне питання.

Дитина, яку ти носиш…

хто її батько?

Та ну, маґро.

Я знаю, що ти це підозрювала.

Любий кофун.

Не найкращий варіант, скажу чесно, але він чудово впорався.

Брешеш.

Треба було дозволити тамакті тебе вбити.

Мій син буде не тільки твоїм племінником,

але й онуком.

Не буде,

бо він не буде твоїм сином.

Я заберу його в тебе, щойно він народиться,

і він тебе не знатиме.

Навіть твого імені.

Нині я твоя бранка, сестро, але добирай слова в розмові зі мною.

Я не вперше закута в кайдани.

Вони довго на мені не тримаються.

Я тебе поховаю в цих кайданах.

Бережи мою корону, маґро.

Я її заберу назад.

Як почуваєшся?

Бувало й краще.

Кажуть, усе загоїться.

Що ж, не дякуй мені.

Вибач, за що?

За те, що врятував тобі життя?

Здається, це я тебе врятувала.

Ні. Я запам'ятав не так.

І розповідатиму про це не так.

Це були вбивці з низин.

Мало хто виживає після зустрічі з ними.

Спроба врятувати мене – хоробрий вчинок.

Я з тобою не сперечатимусь.

Королево, лорде гарлане. Армія дійшла до ґрінгіл ґап.

Тривантійці теж.

Наступний вісник розповість про битву.

Дякую.

Починається.

Ми все життя

ховалися в тіні тривантійської імперії…

чекаючи дня,

коли їхнє військо увійде в наші землі, щоб підкорити їх…

поневолити наших дружин,

чоловіків, синів і дочок.

А нині,

нині цей день настав.

По той бік стіни –

армія, якої ми так довго боялися.

Якщо вони переможуть, усьому, що нам дороге, настане кінець.

Але коли вони зруйнують стіну,

то не побачать переляканої армії, якої очікують.

Ми паянські солдати,

воїни-горяни, відьмолови.

Колишні вороги об'єдналися з однією метою:

За всяку ціну захистити те, що належить нам!

Я знаю цього ворога.

Я був цим ворогом.

Вони б'ються, щоб поневолити нас. Вони б'ються через жадобу.

Ми б'ємося за любов.

Вони б'ються заради завоювання.

Ми б'ємося за свої сім'ї.

Ми б'ємося за нашу свободу!

Я батько,

і мої діти б'ються разом зі мною.

Я чоловік,

який захищає свою королеву.

Я ваш друг і боротимуся за вашу свободу до смерті.

Я баба восс

і кажу вам: Не чекаймо, доки вони виб'ють ворота!

Відчинімо їх зараз самі

і привітаймо ворогів у пеклі.

Баба.

Вони відчиняють ворота.

Розвідники.

Арбалетники, вперед!

Вперед руш!

Цільтеся вище! Три чверті!

Вперед руш!

Цільтеся лівіше, одна чверть.

Вперед руш!

Цільтеся в центр!

Вперед руш!

- Цільтеся в центр. - Вогонь!

Фронтальна атака! Захопіть клятий форт!

Зліва!

Прошу.

Ще горить?

Так.

Чорт.

Ні!

- «ні»? - Чорт!

Ти горянин і не запалиш вогонь?

Я чоловік і можу запалити вогонь.

Затримай їх.

Баба!

Майже!

Гаряче.

Добре, бо тут у нас війна!

Зараз!

Арбалетники! До мене!

Одну чверть уліво!

Вогонь!

Три чверті вправо.

Вогонь!

Два вліво!

Вогонь!

- Три чверті вправо! - Вогонь!

Три чверті вліво. Одна чверть уліво.

- Тоад, іди на голос! - Дві вліво!

Одна чверть уліво!

Дві вліво!

Одна чверть управо!

Одна чверть уліво!

Кофуне!

Здається, моя єдина робота – рятувати тебе.

Роби це й далі.

Чорт.

- Кофун! - Тоад.

Відпусти мене.

Що ти робиш? Битва триває.

Я тебе так не покину.