Invasion

Людство перемогло ворога.

Ворог переможений

в усьому світі.

Найбільше диво –

що перемогу нам принесла Японія.

Японія очолила боротьбу з ворогом.

На день народження ми подарували Хінаті...

Ми подарували їй магнітний компас.

Здається, їй тоді було

чотири роки.

Вона любила той компас.

На інші іграшки навіть не дивилася.

Ми водили її на прогулянку в парк,

і вона брала з собою компас.

Маленька стрілка вказувала на північ,

і вона йшла туди.

Вона тримала в руках той маленький компас.

Їй було цікаво,

яка сила направляє стрілку.

Та сама сила направляла Хінату.

Дихай. Дивися на мене. Дивися на мене, Каспаре.

Усе буде добре.

Лікарю!

Лікарю, подивіться його.

-Це ваш обов'язок. -Що з ним?

Підтримайте серцебиття.

Він дихає.

Обережно. Кладіть його сюди.

Усе буде добре.

Вторгнення

Що це значить?

Що це взагалі значить?

-Там нічого. -Забудьте. Спробуйте ще.

-Це не тест... -Я сказав: «Спробуйте ще».

-Нема реакції. -Чорт!

Він дихає.

Так.

-Він дихає. Знову. -Добре.

Давайте.

Його ЕЕГ пряма.

Дихає не він, а апарат.

Мені дуже прикро.

Його мозок ушкоджений від кори до стовбура.

Серце зупинилося, мозок не отримував кисню,

тому мозкові клітини загинули.

Мозкові клітини – як ми.

Вони гинуть і не відновлюються.

Співчуваю.

Він втратив усі клітини.

-Тобто... -Він мертвий.

Тікай, Анішо!

Тікай, Анішо! Тікай!

Бачила, куди пішов тато?

Тата...

Застрелили.

Він мертвий.

Скажи це.

Ні.

Він ховається.

Якщо почекати...

Ні, доню.

Тата...

забрали погані люди.

Мамо...

скажи їй.

Що сказати?

Тато...

Ми його покинули...

і його вбили.

Але мама тут.

Я тут.

Тато помер?

ДЕВІД БОУЇ ЛЮДИНА, ЯКА ВПАЛА НА ЗЕМЛЮ

Людство перемогло ворога.

Ворог переможений

в усьому світі.

Вони більше не можуть битися

і помирають на вулицях.

Найбільше диво –

що перемогу нам принесла Японія.

СЛАВА ЯПОНІЇ. НІКОЛИ НЕ ЗДАВАЙТЕСЯ!

Представники нашої великої нації

очолили боротьбу з ворогом.

НАДІЯ, МРІЇ, ВДЯЧНІСТЬ.

Наші герої... назавжди...

Куди ви? Ви тікаєте?

У тебе є рідні, мала? Га?

-Так. -А вони знають, де ти?

Ви бачили, що він зробив.

-Ні, це не він. -Ви бачили.

Він зупинив їх.

Їх зупинили атомні бомби, а не ця джедайська хрінь.

-Що з ним сталося? Що? -Це був припадок.

Ви бачили!

Я бачив, що він мертвий. Ясно?

Він живий. А ви...

Я на це не дивитимусь.

Я вже це пережив.

Я не дивитимусь.

Я тримав...

Я тримав його за руку, коли його відключили від апарата.

Коли це зробили...

Я б його не врятував.

І не врятую.

Ясно?

Ви намагалися.

У тебе є рідні?

Мама працює тут.

Іди знайди її.

Я розберуся.

Ідіть.

Зачекайте.

Це моє.

А це ваше.

Якщо ви справді не вірите, що це він...

подивіться.

Візьміть!

Так!

«МИ ЗМОГЛИ»

Гей, солдате! Ти герой!

Можете з нами сфотографуватися?

У мене немає телефона. Зробиш фото?

Це ж справжній герой!

Так!

Гей! Покажи.

Покажи мені.

Так!

Відійди!

З дороги!

Так.

ТЕЛЕФОН

Командир Тревант Коул, команда Саксо.

Я хочу вилетіти в Сполучені Штати.

Так, сер.

Добре. Так.

Чорт.

Дарма ми зійшли з дороги.

Я знаю, що робити.

Там їжа, солдати і...

Люди.

Люди нам допоможуть.

Куди ми йдемо?

Мамо.

Я хочу їсти.

Я теж хочу їсти, доню.

Тут нікого немає.

Будинок дуже великий.

Тут тепло.

Ти виростеш.

Матеріали надходять з усього світу.

Багато що надіслали наші філіали.

Настав час святкування й зустрічей...

...люди виходять зі сховищ,

бо інопланетні вороги переможені за день,

майже так швидко, як з'явилися.

СВЯТКУВАННЯ ПЕРЕМОГИ В УСЬОМУ СВІТІ

Люди дивляться в небо й бачать перемогу.

Сьогодні це головне слово.

-І ці святкування... -Що ми робимо?

Чого ми тут?

-Можна повернутися додому. -Не можна.

Можна. Дивися на всіх цих людей.

Чому ми взагалі тут?

Що ми робимо?

Ми виживаємо.

Чому?

Мамо!

-Що це? -Телевізор.

І що там?

Нічого.

Ви говорите про тата?

-Ні. Ми говоримо про... -Виживання.

Мама розповідає, чому ми ховаємося від усіх.

Чому ми ховаємося?

Бо іноді, коли здається, що навколо все тихо й безпечно,

ви думаєте, що це правда,

але...

У вас усередині є голос.

Він завжди там.

Іноді він дуже тихий, але до нього треба прислухатися.

Бо лише цьому голосу можна довіряти.

А мій голос мені каже:

«Поки що ні».

Розумієте?

Ми тепер будемо жити тут?

Ні, ми не будемо тут жити.

Переночуємо сьогодні.

А потім де?

Ніде.

Бо це небезпечно.

Бо так каже мамин голос.

Хочеш жити деінде без мене?

Я тебе ніколи не покину.

А ти не покинеш мене.

Ти нікуди не підеш. Я такого не допущу.

Дім там, де ми разом.

Сьогодні наш дім тут.

Тримай.

Іди стели постіль.

Ти його не шукала.