Invasion

Це повідомлення

окружної служби надзвичайних ситуацій.

У цих округах оголошено...

Ми їдемо до лікарні?

-...Олбані, Аллеґені... -Зі мною все гаразд.

Просто...

невелика кровотеча.

Що то була за істота?

Це був якийсь монстр?

Це був не монстр.

Це було...

щось інше.

Люку, синку, де ти це взяв?

-Люку, що це? -Не знаю. Я це знайшов.

Де?

Тату!

-Тату! -Тату!

Вторгнення

Чорт.

Агов!

Що за чорт?

От лайно.

Руки!

Хай діти піднімуть руки вгору!

Скажи дітям!

Підніми сорочку.

Підніми сорочку, чорт забирай!

-Обернися! -Я говорю англійською.

Ми не загроза.

Ви самі?

Знаєте, що тут сталося?

Смерть. Як і всюди.

Як і всюди? Де саме?

Палали танки, гелікоптери.

-Ти про що? -Запеклий бій.

Сильна стрілянина на вашій базі. Я бачив лише наслідки.

Ти про базу, куди я йду? Кемп-Тревіс?

Там війська союзників, німці й канадці.

Вони мертві, так само... як вони.

Ні.

Я їду туди. Там більше тисячі солдатів і аеродром.

Уже ні. Літаки згоріли.

Будь ласка.

Повільно.

Отак.

-Ти шукаєш літак? -Так.

Може, тобі треба іти в Кабул, як і нам.

Я знаю, що в Кабулі ще є літаки.

Ти знаєш?

Так, я думаю.

Ми йдемо в Кабул.

Це ж 300 з чимось кілометрів.

Ми пройдемо 300 кілометрів.

Не працює.

Ні телефонів, ні електрики, ні людей.

Терористи всіх повбивали.

Дарма ми не лишилися разом з усіма.

Мабуть, їх уже хтось підвіз.

Або вони мертві.

Хіба що від діабету.

Гей, довбні!

Гей!

-Гей! -Це ж порятунок, правда?

-Гей! -Чекайте!

-Стійте! -Зупиніться!

-Каспаре, що ти робиш? -Касп, відійди!

Ти здурів?

Що ви всі тут робите самі?

Нам потрібна допомога.

Нам треба додому.

Куди саме?

У Лондон. Туди.

Туди я не поїду.

Ви поранені?

Кров не моя.

Що сталося?

Мої рідні.

Ніл.

Джон, наш син.

Наш пес.

Воно всіх убило.

«Воно»?

Тобто як – «воно»?

Ви не...

Ви не знаєте?

Терористи.

Вони напали на Лондон?

Так?

Це всюди.

Що це було?

-Це не терористи. -А що тоді?

Прибульці.

-Ой, та ну. -Лажу говорить.

Ви це несерйозно?

Ви лажу говорите.

Президент США вчора виступила по телебаченню.

Спершу ми думали, що це тільки там,

потім що це в містах, у Лондоні,

але в нас містечко маленьке...

лише кількасот жителів.

Ми самі.

Ми залишилися самі.

Ми повинні повернутися до рідних у Лондон.

Будь ласка.

Ви не можете нам допомогти?

Ні.

На дорозі ще більше.

Зниження шуму не допомагає.

Ніщо не допомагає.

Жодних результатів.

Швидше.

Якщо нас помітять, то заарештують.

Розумієш?

Ми не маємо дозволу,

веземо вкрадене обладнання, а тепер...

Міцукі.

Міцукі. Міцукі.

Думаєш, твої слова мене зупинять?

Судячи з досвіду?

-Ні. -Тоді мовчи.

Якщо хочеш, виходь з машини.

Міцукі.

Хай що тобі сказав Хашімото-сан,

у цій передачі нічого немає.

Це просто звук.

А «Хоші-12» знищено.

Ми потрапимо в тюрму ні за що.

Весь екіпаж загинув.

Співчуваю.

-Але... -Вони не загинули.

Я знаю.

Ти цього не чуєш,

а я чую.

Ми на місці.

Так?

Ми з управління аеронавтики.

Маєте документи?

Міцукі Ямато, головний спеціаліст відділу систем стеження.

Прибула перебрати командування на себе.

Відчиніть ворота негайно.

«Головний спеціаліст»?

«Систем стеження»?

Двадцять хвилин тому

директор Хашімото й адміністратор Коуда вислали по електронній пошті

директиву передати командування Міцукі Ямато.

Ще через 60 секунд управління втратило зв'язок зі штабом.

Що ти зробила?

Нічого особливого.

Ні.

Нас заарештують.

Міцукі.

Що ти плануєш робити?

Встановити контакт.

Ахмеде.

Ахмеде, прокидайся.

Прокляття.

Він помре?

-Йому боляче. -Ні.

Давай.

-Дихай. -Тату!

Дихай, чорт забирай!

О ні.

Ти врятувала мені життя.

Дякую.

Нема за що.

Що сталося?

До Кабула ще кілька годин. Хай п'є потроху.

-Він хоче пити. -Так, хоче.

Їхати ще кілька годин. Хай потерпить.

Скажи, хай зачекає.

Це була дурість.

Але він цього не знає. Йому не треба цього знати.

Якщо я можу допомогти, то зроблю це.

Та ну?

А коли він захоче пити через годину, що ти йому скажеш?

Скажу, що ми майже приїхали.

Надія майже як вода.

Вони не знають, що сталося?

Знають.

Щось вони дуже спокійні,

зважаючи на те, що зараз відбувається вторгнення прибульців.

Сахар народилася у 2010 році,

через два роки після появи ваших людей зі зброєю.

Син Алі народився в 2013 році,

ви вбили бен Ладена два роки тому, але тут лишалося 50 000 ваших солдатів.

Вони все життя бачили вторгнення.

Більше вони нічого не бачили.

Це вторгнення інакше.

Я вже таке чув.

-А скільки твоїм? -Що?

Скільки твоїм дітям?

Мені знайомий вираз очей батька.

Тому ти хочеш повернутися додому?

Ямато-сан!

Вітаю. Радий знайомству.

Мене звати Йоші Фудзімото.

Ми передавали дані військовим –

нашим та американським –

але це переважно був шум.

Проте командування космоцентру наказало