Miguel Ángel Blanco: Las 48 horas que lo cambiaron todo

Я чітко пам'ятаю, де я був.

Свободу!

МИР — НИНІ Й НАВІКИ

Ми вимовляємо ці слова лише в часи сильних потрясінь

і доленосних подій.

«Я чітко це пам'ятаю».

Сподіваюся, нам більше не доведеться протестувати.

Їх треба спинити. З нас уже досить.

Це несправедливо. Соромно визнавати, що ми баски!

Ми відчуваємо такий біль…

Я не можу говорити.

ЕТА вкотре здійснила викрадення.

Терористи погрожують убити заручника протягом 48 годин.

Жертва — Мігель Анхель Бланко Гаррідо.

Національна поліція із Цивільною гвардією створили центр…

Нас шокувала звістка про викрадення людини. Мігель Анхель Бланко…

Терористична група ЕТА, як вам відомо,

висунула державі ультиматум.

Життя заручника опиниться під загрозою, якщо до зазначеного терміну…

Улітку 1997 року

сталася одна з тих визначальних подій, яка змінила все.

Головною новиною на телеканалах стала чергова акція

терористичної організації ЕТА.

Але цей випадок…

Цей випадок був іншим.

Тому що ви точно пам'ятаєте, де були,

коли дізналися про Мігеля Анхеля Бланко.

Боже…

Чесно кажучи, коли згадую ті події,

я відчуваю той самий смуток і таке ж обурення.

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЬ ІСПАНІЇ

Ми всі пам'ятаємо майже кожну дрібницю:

де ми були, що робили, що відчували…

ЕРМУА

Пам'ятаю, моя мама сказала,

що Мігель Анхель вийшов з дому дещо раніше…

МАРІ МАР, СЕСТРА МІГЕЛЯ

…бо о 16:00 він мав зустріч і хотів приїхати туди вчасно.

ЕРМУА

Ми називали його Мігелем.

Мігелем Анхелем він став пізніше. А для нас він був просто Мігелем.

ХУАН КАБЕСАС, КОЛЕГА

Я пам'ятаю все так, наче це було кілька днів тому.

Той четвер, 10 липня, неможливо забути.

На годиннику було 15:30… У нас усі були пунктуальні,

і Мігель завжди приходив вчасно.

Нам це здалося підозрілим.

Уже 15:40. «Мігель не приїхав. Мабуть, десь затримався».

Він попрощався, як завжди.

І раптом о 16:10

телефонують з «Еман Консалтинг»

і запитують, чому брат не з'явився.

Мама насторожено відповіла:

«Дивно, бо він про всяк випадок

вийшов з дому на десять хвилин раніше».

Це нас збентежило. Він так і не прийшов.

КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ «ЕМАН КОНСАЛТИНГ»

О 16:30 їй знову подзвонили й сказали, що він досі не прийшов.

І мама зізналася, що відразу запідозрила найгірше.

Вона зателефонувала до шпиталю «Мендаро» —

він розташований найближче до Ермуа,

і спитала, чи не привозили туди Мігеля Анхеля Бланко.

Там підтвердили, що нікого з таким іменем не приймали.

Мої колеги з Ернані повідомили, що на радіостанцію «Егін»

зателефонували від імені ЕТА.

ІНЬЯКІ ІРІОНДО, ЖУРНАЛІСТ

Вони заявили, що викрали депутата місцевої ради

і погрожували розправою протягом 48 годин.

Тож я зв'язався з Міністерством внутрішніх справ.

Поки я дістався до кабінету, мене вже кілька разів зупиняли.

Люди повідомляли про…

ЕКСОЧІЛЬНИК МВС

Мені передали повідомлення

про ймовірне викрадення.

І я зустрівся з Ману й Фернандо.

ТОВАРИШ МІГЕЛЯ

Ману — гітарист. Фернандо — піаніст.

Тоді Ману…

Він уже знав, що сталося,

бо почув про це з радіоновин.

Ми поспішили до будинку Мігеля.

Тоді я мешкала в Лондоні, у студентському гуртожитку.

І мала перебувати там до вересня.

До мене в гуртожиток зателефонував товариш.

Нас з'єднали, і я почула: «Подзвони додому».

Я обіцяла подзвонити, щойно звільнюся.

Та він наполіг, що це терміново.

Я перебував у Колонній залі палацу Монклоа.

Мій помічник передав записку.

ХОСЕ МАРІЯ АСНАР, ЕКСПРЕМ'ЄР

Я розгорнув її і прочитав:

«В Ермуа викрали депутата від Народної партії».

Там була його мати Консуело, його дівчина Марімар Діас

і Рамон Хаурегі —

тодішній генеральний секретар Соцпартії Еускаді.

Раптом Рамон Хаурегі відвів нас убік.

Я ще ніколи з ним не говорив.

Він сказав: «Не плекайте марних надій — вони вб'ють вашого товариша».

МІГЕЛЬ АНХЕЛЬ БЛАНКО: 48 ГОДИН, ЩО ЗМІНИЛИ ІСПАНІЮ

РОЗПОВІДАЄ ДЖОН СІСТІАГА

З новим 1997 роком!

Ми в Іспанії. Це 1997 рік —

рік відкриття музею Гуггенгайма й весілля принцеси Крістіни.

Так.

Тоді ж прем'єр Аснар заявив: «В Іспанії все чудово».

Та Іспанія була іншою, ніж сьогодні.

Лише одиниці мали мобільний телефон,

у домівках не було Wi-Fi, а соціальні мережі ще не існували.

Ми засмутилися, коли п'ятиразовий чемпіон «Тур де Франс» Мігель Індурайн

оголосив про завершення кар'єри.

Було літо, і в пляжних барах лунали пісні

Алехандро Санса й Андреса Каламаро.

До того часу терористи ЕТА вбили вже дев'ятьох людей.

А за попередні 30 років убили майже 800 людей

під лозунгом незалежності Країни Басків.

ЗМІ щодня повідомляли

про теракти й арешти їхніх виконавців.

Тогоріч 600 членів ЕТА перебували в іспанських і французьких в'язницях.

Мені було 29 років, як і Мігелю Анхелю.

ДЖОН СІСТІАГА, КОРЕСПОНДЕНТ

Я вже висвітлював свої перші війни як журналіст.

Я повернувся додому, до Еускаді,

однак мені довелося знову говорити про смерть, темряву, шок і кров.

ХАЙ ЖИВЕ НАШ НАРОД

Мені як баску був знайомий такий лексикон.

ШВИДКА ДОПОМОГА

Терористи ЕТА вимагали неможливого, і вони це знали.

Нам запропонували жорстоку угоду:

якщо за два дні їхніх в'язнів не переведуть до Еускаді,

вони вб'ють молодого депутата від Народної партії.

Залишалося лише чекати.

І сподіватися на їхню милість.

Розпочалися ті 48 годин, які змінять усе.

ДОСИТЬ

ЧЕТВЕР 16:00

ЗАЛИШИЛОСЯ 48 ГОДИН

Перериваємо передачу гарячою новиною.

Докази вказують на те, що терористична група ЕТА викрала людину.

Це був звичайний день у малій редакції, де працювали лише двоє.

Ми мали звичку…

ДЖИМІ ГЕРРА, ЖУРНАЛІСТ

Нашим найважливішим джерелом новин був сканер частот —

ми придбали його за кордоном, щоб приймати радіосигнали поліції.

Я дуже добре пам'ятаю, що того дня там панувала метушня.

Ми чули, як поліціянти говорили щось про Ейбар, Ермуа…

Я відчув, що коїться щось дивне.

У Національному суді головує суддя Гарсія-Кастельйон.

Він призначив слухання…

Нам повідомили, що в Країні Басків

викрали депутата від Народної партії.

Це схоже на спробу шантажу проти держави.

МАНУЕЛЬ ГАРСІЯ-КАСТЕЛЬЙОН, ЕКССУДДЯ

Мене негайно доправили військовим літаком до аеропорту Сондіка в Більбао.

Ми поверталися в Доностію.

ФРАНСІСКО ВАСКЕС, ОФІЦЕР ЦИВІЛЬНОЇ ГВАРДІЇ

Ми зупинилися на заправці, щоб випити кави.

Тоді почали надходити новини — ще нічого конкретного,

але було очевидно, що щось відбувається.

Пам'ятаю, як шеф-редактор сказав:

«Бери одяг і вирушай. Цьому хлопцеві дали 48 годин».

ДЖОН СІСТІАГА, ЖУРНАЛІСТ

І я поїхав до Більбао.

Так, ми розмовляли,

і десь опівдні ти приєднався до нас.

На основі записів ми ще раз відтворили хід подій

і почали міркувати, що нас чекає в найближчі години.

У першому репортажі на національному телеканалі

ішлося про викрадення молодого депутата з Ейбара.

Ми всі перезирнулися,

адже я теж був молодим депутатом в Ейбарі.

Про викрадення Мігеля Анхеля я дізнався…

ЛУЇС ЕГІЛУС, ЕКСДЕПУТАТ

…коли до мене підійшов колишній одногрупник і сказав:

«Боже, Луїсе, я так перелякався. Уже думав, що викрали тебе».

Я здивувався: «Мене викрали?»

«Так, я щойно чув по радіо,

що викрали депутата з Ермуа».

Я подзвонив мамі й сказав:

«Мамо, не знаю, чи чула ти новини, але це не я».

Вона запитала, що сталося. Я розповів, що викрали молодого депутата.

Він з Ейбара, але це не я.

До будинку Мігеля прибув підрозділ Ерцайнци і залишався там до самого кінця.

Вони наглядали за домом і телефоном.

І сказали: «Радимо не дивитися телевізор. На дзвінки відповідатимемо ми».

Я подзвонила додому, і мені відповів незнайомий голос.

Мене спитали: «Хто це?»

Я відповіла: «А ви хто?» Я не впізнала цей голос.

«Я донька Консуело й Мігеля».

Мені відповіли: «Зараз покличу маму».

Тоді підійшла мама й зі сльозами сказала: «Твого брата викрали терористи ЕТА».

Усі вже зрозуміли, що слід робити —

сідати в машину й вирушати до Доностії.

Ми зняти ділові костюми,

одягли спецформу й вийшли на вулиці.

І ніхто нічого не бачив…

Я пам'ятаю, що через дорогу були кафе.

Це був четвер, і в той час люди або п'ють каву, або обідають.

Незрозуміло, чому ніхто нічого не бачив.

Жодного натяку… Нічого.

Чому вони обрали саме його? Бо він був легкою мішенню?